До Києва у хореографа із Санкт–Петербурга Бориса Ейфмана — особливі сентименти. Адже саме з цього міста, власне, розпочалася історія колективу, який уже за кілька тижнів після свого народження у 1977 році поїхав на гастролі до столиці України. Щоправда, спогади про той візит у Бориса Яковича залишилися суперечливі. Тоді пітерці привозили балет «Бумеранг» на музику «Пінк Флойд». Звісно, цей спектакль партійні бонзи пропустити не могли й новоствореному театру наказали забиратися додому. І тоді артистка Алла Осипенко у розпачі заявила, що або артисти виходять на сцену, або вона покінчить життя самогубством... Шантаж подіяв. І з виступу в Палаці «Україна» почалася всесвітня слава Театру Бориса Ейфмана.

Там, де Дністер кривим ножем розрізає земну плоть, відмежовуючи село Хмелева від навислої над ним гори, якось зустрілися дві сили: українська «ДахаБраха» й білоруська Port Mone. І було в них усього кілька днів на те, щоб створити музику, яка би уповільнювала плин ріки, звеселяла пташок в небі й викликали весняні соки із землі. Утворену музичну енергію витримали вони рік у своїх душах, а потім наповнили нею чарівні пластини, назвавши їх ім’ям «Хмелева Project». Тепер, у час, коли холодна зима і темні сили скували Україну, їздять музиканти містами і діляться своєю енергією з усіма, хто прагне весни, змін і позитивних емоцій.

Переможець номінації «Гранд–Коронація» Володимир Лис видав новий роман «Іван і Чорна Пантера». Книжка відразу викликала зацікавлення оригінальною історією, за якою доля всесвітньо відомої супермоделі Таумі Ремпбел, вона ж Чорна Пантера, перетнеться з життям звичайного українця Йвана, він же — місцевий «дурник» села Кукурічки. Перша реакція на анотацію видання — певно, треба чекати на щось гумористичне. Але під «обгорткою» невимушеності приховується змiстовна «начинка», багатолінійний, заплутаний сюжет, а несподівані повороти великої кількості подій нагадують пригодницький роман.

Авторитет №1 у світовому книготорговельному бізнесі — журнал The Bookseller — опублікував рейтинґ письменників, чиї твори найбільше купують у Європі: 1. Стіґ Ларссон (Швеція); 2. Стефені Маєр (США); 3. Ден Браун (США); 4. Паоло Джордано (Італія); 5. Карлос Руїс Сафон (Іспанія). З них нам поки що маловідомий лише італієць (перекладений тільки в Росії). Усі книжки шведа та обох американців уже видані українською стараннями харківських видавництв «Фоліо», «Клуб сімейного дозвілля» та столичного «КМ Publishing». Останнє також нещодавно випустило третій український переклад Сафона — «Володар Туману». Отже, живемо за європейським читацьким часом.