Кажуть, на дітях геніїв природа відпочиває. Досвід же відділу культури «УМ» категорично заперечує це заяложене кліше: дивлячись фільми, читаючи книги, відвідуючи концертні й театральні зали, ми давно для себе визначили — таланти в українських мистецьких династіях не переводяться. Від усім відомих прикладів Ліна Костенко — Оксана Пахльовська — Ярослава Франческа Барб’єрі, Богдан Ступка — Остап Ступка (а підростає ще й Дмитро), Ада Роговцева+Кость Степанков=Катя Степанкова й до нещодавно відкритої шоу «Голос країни» дочки Назарія Яремчука Марії. Про ці роди можна й треба писати книги… Тим часом до Дня Валентина «УМ» зібрав окремі «плоди творчого кохання».

Збираючись на прем’єру альманаху «Закохані в Київ», яка передувала старту стрічки в українському прокаті, я була впевнена в тому, що критикувати її особливо не буду. Бо ситуація з українським кіно сьогодні виглядає таким чином, що вже одній появі вітчизняної стрічки на екранах треба спочатку палко аплодувати, а вже потім, «між рядків», обережно озвучити свої зауваження. Причому робити це треба максимально делікатно, щоб не відрадити глядача проголосувати за цю картину своїм часом і гаманцем та не образити режисера з акторами, які всупереч усьому намагаються хоч якось працювати... На жаль, у випадку із «Закоханими...» ці самонавіювання на мене не подіяли — картину хочеться критикувати «уздовж і впоперек».

Імена лауреатів, що отримають цьогоріч Національну премію України імені Тараса Шевченка, стали відомі ще у п’ятницю, 9 лютого. Проте у Шевченківському комітеті офіційно інформацію не оприлюднюють: сайт повідомляє лише про таємне голосування й прийняття рішення членами Комітету. У секретаріаті пояснюють: «Поки проект Указу Президента про присудження ще не підписав Борис Ілліч (Олійник. — Ред.)». Як відомо, ця процедура обміну офіційними паперами марудна і довготривала. Тому без п’яти хвилин лауреати, які отримали перші вітання від своїх надійних джерел, уже святкують.

Уже кілька днів триває Міжнародний Берлінський кінофестиваль. Один із найпрестижніших у світі, в останні роки його не раз піддавали суворій критиці за низький рівень великої конкурсної програми. Справді, там траплялися фільми, які годі було уявити навіть і на значно менш авторитетному кінофорумі. Одначе в дирекції фестивалю знаходився доволі сильний козир у відповідь: кількість глядачів щоразу зростає.