Вода для пустелі

19.01.2012
Вода для пустелі

Хрест із криги — наш символ Водохреща. (Фото РЕЙТЕР.)

Це одне з найбільших свят у християнській церкві. Адже відзначається воно в пам’ять об’явлення Бога у трьох іпостасях, тобто Святої Трійці. Бог Син хрестився в ріці Йордані, Бог Отець мовив: «Це Син Мій улюблений», а Бог Дух Святий злинув над рікою у вигляді голуба. Свято ще зветься Водохреще або Йордан — на честь хрещення Ісуса, здійсненого Іваном Предтечею. Його називають Хрестителем, бо він першим запровадив обряд охрещення у водах Йордану. Іван Хреститель якось на питання фарисеїв: «Хто ти такий?» відповів: «Я голос того, що кличе в пустелі: «Рівняйте дорогу Господню». Христос був безгрішним і не потребував покаяння і хрещення, однак прийшов до Івана, бо так належало «виконати всяку правду». Цього дня Спаситель відкрито й привселюдно розпочав Своє служіння задля звільнення світу.

Церква запровадила це свято в другій половині ІІ століття, і спочатку його відзначали одночасно з Різдвом. Лише у ІV столітті Різдво було відокремлене як самостійне свято.

Про Водохреще в Київській Русі вперше згадують в Іпатієвському літописі 1114 року. У цей день за традицією священики освячують воду в храмах, на річках та озерах. За переказом, у ніч iз 18–го на 19 січня рівно опівночі на кожній річці відбувається диво: вода несподівано починає хвилюватися. Кажуть, що це Ісус Христос входить у воду під час хрещення. Уранці на Богоявлення відбувається святкова служба в церкві, а потім хресний хід до річки. Священик святить в ополонці воду, і люди набирають святої води на весь рік. Сміливці купаються у крижаній воді, щоб цілий рік бути здоровими.

Свячену воду на Водохреще приносять додому в посуді, заквітчаному ялинковим гіллям, безсмертниками або сухими васильками. Старший у родині чоловік кропить господу богоявленською водою. Усі п’ють свячену воду і сідають обідати. На святковому столі — риба, капуста з грибами, гречані млинці зi шкварками, пиріжки. Після обіду дівчата умиваються з посуду, в якому святили воду, щоб завжди бути гарними. Цього дня співають йорданських пісень — біля церкви і вдома. Ватаги колядників (колядувати можна аж до кінця Водохреща) обходять оселі, йорданськими піснями вітаючи люд зі святом. Увечері колядницькі ватаги збираються в когось в оселі на «розколяду» — «підсумкові» вечорниці.

Після Водохреща розпочинається новий весільний сезон, період веселощів, вечорниць і гостин, що триває аж до Великого посту.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>