Безборонна українська

21.12.2011

Венеціанська комісія, яка оцінювала проект Закону «Про засади державної мовної політики» народних депутатів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка, закликала до чесного балансу між захистом прав нацменшин, з одного боку, і збереженням державної мови — з іншого. Зокрема, фахівці комісії не помітили в законопроекті достатньо гарантій для використання та захисту української мови. Як повідомила голова Відділу демократичних інститутів і фундаментальних прав Венеціанської комісії Артеміда–Тетяна Кицька, це — одна зі слабких сторін нинішнього проекту.

У цілому ж, ідеться у висновку Венеціанської комісії, представлений проект закону кращий, ніж попередній проект закону про мови в Україні. Зокрема, нинішній проект не приділяє спеціальної уваги російській мові, оскільки практично в усіх його положеннях посилання на цю мову замінено посиланнями на «регіональна мова і мова меншин». Таке ставлення до російської мови, однакове, як і до інших регіональних мов або мов меншин, на думку Комісії, може бути сприятливим для інших регіональних мов в окремих сферах суспільного життя. Утiм в українських реаліях це цілком можна розцінити як завуальовані преференції для російської мови. «Є кілька сфер суспільного життя, в яких російська з цього проекту отримає рівень захисту, що відрізняється від інших регіональних мов і мов меншин», — зауважує Артеміда–Тетяна Кицька. У висновку Комісії зазначається, що, незважаючи на те, що, відповідно до статті 10 Конституції України, українська є єдиною державною мовою, деякі статті проекту закону надають російській такий самий рівень захисту, як і українській. Зокрема, оприлюднення актів центральних органів влади російською мовою. Комісія звернула увагу й на відсутність у проекті закону вимог до теле–, радіокомпаній щодо щоденної квоти на мовл­ення державною мовою.«У цих положеннях можна побачити навіть зменшення ролі української мови», — йдеться у висновку.

«На думку Комісії, захист російської мови та її використання як вираження ідентичності членів українського суспільства, які вільно обрали таку лінгвістичну ідентифікацію — виправдана ціль. Венеціанська комісія водночас підкреслила ризик ставлення до російської на тому ж рівні, що й до української, що може зменшити інтеграційну силу української мови і поставити під загрозу роль, яку українська має відігравати як єдина державна мова», — йдеться у висновку Венеціанської комісії.

 

РЕЗОНАНС

«Вилучення із законопроекту явно заполітизованих положень і відвертих виокремлень російської мови як такої, що заслуговує на пріоритетну підтримку, не змінили його спрямованості на підрив статусу української мови як державної та її витіснення з ужитку в усіх сферах публічного життя в більшості областей України, — зауважує в своєму висновку Координаційна рада з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса. — Прихованою метою законопроекту Ківалова—Колесніченка є легітимізація русифікації України... У разі ухвалення і втілення у життя цього законопроекту ще більшого масштабу набудуть порушення мовних прав українців та представників інших національних меншин України, будуть порушені засади конституційного ладу України, розпочнеться процес її федералізації, виникне серйозна загроза цілісності Української держави». Коордрада наголошує: «необхідно розробити концептуально інший законопроект i залучити до його розробки фахівців, а не представників окремих політичних сил».

 

ЯК СКАЗАТИ?

Венеціанська комісія проти «рідної мови»

У висновку комісії є й така вимога — відмовитися від використання терміну «рідна мова». Або «перевизначити його так, щоб він передбачав самостійний ви­бір мовної приналежності».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Депутати–«регіонали» Колесніченко та Ківалов потрактували висновки Венеціанської комісії зовсім інакше — заявили, що їхній законопроект комісія підтримала. Марина Ставнійчук, радник Президента і член Венеціанської комісії, заявляє, що Ківалов і Колесніченко «відверто викривляють події». «Неправдиво інформувати суспільство дозволяють собі особи, які на засіданні не були», — обурюється Ставнійчук в інтерв’ю виданню «Главком».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>