Правда, яка рятує

...У верховітті сосен безтурботно співають пташки. Але раптом лунають постріли. Чути зловіще вороняче каркання, шелест крил... А потім — тиша, німа і глуха... Цей вражаючий звуковий ряд супроводжував кожного, хто побував минулих вихідних на виставці «Правда рятує од смерті...», що проходила в «Мистецькому арсеналі». Матеріал для виставки добули в прямому сенсі з–під землі археологи, які працювали над розкопками в Національному заповіднику «Биківнянські могили» впродовж останніх десяти років.

На жаль, знайдені артефакти сьогодні не можна побачити в самій Биківні, адже відповідного музейного приміщення там не існує. Тому ініціатива Інституту Президента Віктора Ющенка щодо облаштування такої виставки була вчасною і доречною. «Головна мета — відкрити українцям правду не лише про Биківнянську трагедію, а й про все кляте ХХ століття, дати відповідь, за що платили наші прадіди й наші діди, — сказав на урочистому відкритті експозиції Віктор Ющенко. — Я знаю відповідь на це запитання. Це все робилося для одного — їм дуже хотілося жити на своїй землі, жити у власній державі».

«Мені б дійсно хотілося, щоб у людей, які відвідають цю виставку і взагалі дізнаються про Биківнянську трагедію, бодай якось защеміло серце», — додав Віктор Ющенко. Достукатися до людських сердець авторам експозиції й справді вдалося. Здавалося б, звичайні речі (зубні щітки, гребінці, окуляри, чашки, ложки), але за ними — долі людей, які не збиралися помирати. Люди ж вірили, що органи в усьому розберуться і вони повернуться додому... Ось під склом лежить золота обручка — вона сяє, мов нова, аж не віриться, що та пробула в землі десятки років. Вона цілком могла належати жінці, адже за розмірами зовсім невелика. Ось зброя і набої, які ставили крапку на людських життях. А ось купою лежить взуття страчених у Биківні — так в одну яму виявилися зваленими долі і люди. Різного віку, різних національностей, різного соціального статусу. Хоча щодо останнього в дослідників сумнівів не виникає — здебільшого це були представники інтелігенції, священики, вiйськові.

«Віднайдені під час розкопок артефакти мене вразили. Їх дуже багато, і вони всі різні. Тому для виставки ми намагалися вибрати ті, які мають безпосереднє відношення до людини, щоб, дивлячись на них, можна було зрозуміти, хто тримав у руках цю чашку, а хто носив оцей хрестик, тобто уявити, якою була людина, чиє життя трагічно й передчасно обірвалося, — каже продюсер виставки Михайло Крупієвський. — Ми прагнули, аби відвідувачі відчули, що це були живі, реальні люди»...

З моторошними експонатами виставки контрастують яблука — красиві, червонобокі, соковиті. Їх безліч розсипано при вході до виставки, на підлозі в залах, вони стоять в кошиках і повністю вкривають величезний стіл, на якому горять свічки. «Чому на виставці так багато яблук?» — цікавлюся в дівчини, на беджику якої написано «Організатор». «Наша виставка покликана вшанувати пам’ять усіх жертв тоталітарного режиму — і репресованих та розстріляних, і замучених голодом, — пояснює вона. — Яблука тут — як символ життя і водночас як поминальна страва. Кожен відвідувач може брати їх, щоб удома пом’янути загиблих»...

Загалом на виставці представлено близько трьох тисяч експонатів. Причому фахівцi дослідили на сьогодні зовсім невелику ділянку заповідника, отже, Биківня ще не раз показуватиме нам свої страшні знахідки...

ВИСОКИЙ ГІСТЬ

Учора виставку «Правда рятує од смерті...» відвідав президент Польщі Броніслав Коморовський. Перед цим він з українським колегою Віктором Януковичем узяв участь у поминальних заходах у Биківні, де покояться останки репресованих поляків — їхні сліди знайшла цьогорічна україно–польська археологічна експедиція. Під вечір Броніслав Коморовський побував біля Меморіалу жертвам Голодомору 1932—1933 років, де поклав символічний кошик із колосками пшениці.