Мертві об’єднали

Дослідники кажуть, якби не Голодомор та Друга світова війна, нас сьогодні було б понад 80 мільйонів. Але то «якби». Насправді ж нас є лише 46 мільйонів, та й то нам ще довго доведеться лікуватися від історичної амнезії. Принаймні в суботу в 16–поверхівці навпроти свого будинку в Києві я побачила запалену свічку лише в одному–єдиному вікні. А коли біля Монумента жертвам голодоморів служили жалобну панахиду, поряд, біля обеліска Слави — традиційного місця паломництва весільних кортежів — кричали «Гірко!» і рікою лилося шампанське. Невже нікому досі не спало на думку заборонити в день жалоби реєстрацію шлюбів у РАЦСах? Чомусь не уявляю подібного в Ізраїлі, в день, коли там вшановують жертв Голокосту...

Уперше разом

Офіційні особи побували біля Монумента жертвам голодоморів ще вранці. Причому вперше в історії України всі чотири президенти разом узяли участь у скорботних заходах. Традиційного покладання вінків не було: Віктор Янукович, Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, а також Прем’єр–міністр Микола Азаров та голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов залишили біля ніг бронзової фігурки дівчинки глечики з колоссям і калиною, а також яблука, хліб і квіти. Після цього чотири президенти вирушили до Биківні (подейкують, усi — в одному авто), де взяли участь у жалобній церемонії за жертвами тоталітаризму. Тут уже були вінки і хвилина мовчання. А потім відкрили наріжний камінь майбутнього Меморіалу пам’яті жертв репресій 1936—1941 років. Його Віктор Янукович назвав «символом перестороги проти повторення подібних трагедій на українській землі» і пообіцяв спорудити вже в наступному році.

Хліб та іграшки дітям

У суботу в Музеї пам’яті жертв голодоморів було не проштовхнутися. Біля Книг пам’яті стояли черги — кожен хотів знайти свою малу батьківщину або прізвища рідних, яких забрала голодна смерть. У залі звучала сумна музика, в підсвічниках горіли свічки, а на стінах–екранах «бігли» рядки із прізвищами тисяч і тисяч загиблих. Раз по раз жалібно теленькав дзвін, що висить над входом до музею з боку Дніпра. В цей час на схилах пагорбів волонтери запалювали вогники у сотнях лампадок, якими було викладено велетенські цифри — 1921—22, 1932—33 та 1946—47. Коли смеркне, це нагадування про три голодовки, які пережила Україна в минулому столітті, буде добре видно аж із Лівого берега Дніпра.

До офіційних громадських заходів ще години півтори, а люди йдуть і йдуть. Вони несуть до меморіалу квіти, пучечки колосків (за які в 1933–му можна було поплатитися життям), глечики з зерном, яблука, домашні паляниці і звичайні буханці «Українського». Біля скульптури худенької дівчинки якийсь чоловік примощує плюшеве ведмежа: іграшки — це ще один символічний дарунок, який традиційно приносять українці до меморіалу.

Ближче до другої години дня біля музею значно люднішає. Над головами майорить багато синьо–жовтих прапорів, політичної символіки майже немає. У багатьох на рукавах пов’язані чорні траурні стрічки з написом «Голод–голодомор 1932—33» — їх роздають усім охочим. У цей час від станції метро «Арсенальна» рушає жалобна колона. Траурна хода цьогоріч присвячена дітям — загиблим і ненародженим через голод. Тож учасники ходи тримають у руках незапалені свічки — як символ молодого, непрожитого життя. Історики кажуть, що серед усіх померлих у 1932—33 роках дітей була щонайменше половина. Лише за офіційними даними, у вересні 1933–го за парти не сіли більше мільйона учнів.

Жалобна колона розтягується на сотні метрів, люди йдуть і йдуть. У натовпі трапляється багато знайомих облич — народних депутатів, громадських діячів, майже в повному складі крокує народний хор «Гомін» на чолі з керівником, 83–річним Леопольдом Ященком. Молоді люди несуть плакати з написом «Вбиті від голоду зникнуть без твоєї пам’яті». До речі, акція була ініційована громадськістю, тож сумнівів у тому, що кожен сюди прийшов свідомо і з власної волі, не виникає. Тоді як для вранішнього офіціозу за участю Президента Віктора Януковича та Прем’єр–міністра Миколи Азарова примусово позганяли вчителів і працівників ЖЕКів з усього Києва...

Коли траурна процесія зупиняється, біля монумента представники українського духовенства на чолі з патріархом Філаретом служать панахиду за загиблими. Із чотирьох президентів, які стояли тут пліч–о–пліч уранці, присутні тільки Леонід Кравчук та Віктор Ющенко з родиною... У руках присутніх горять свічки–лампадки, а до пам’ятника все несуть і несуть горщики з зерном, хліб і квіти...

ВИСВІТЛЕННЯ

Телеканали зневажили Голодомор

Деякі вітчизняні телевізійні мовники не вшанували належним чином пам’ять жертв Голодомору в Україні, попри рекомендації Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Так, заявляє Молодіжний націоналістичний конгрес (МНК), 26 листопада «Новий канал» демонстрував пригодницький фільм «Гаррі Поттер», телеканал «СТБ» — розважальне шоу «Х–фактор. Революція», а ТРК «Україна» пустила в ефір шоу «Хто хоче заміж за мого сина?». Аналогічні претензії є й до низки телеканалів у регіонах.

Відтак МНК уже заявив, що звернеться до контролюючого мовників органу з «вимогою притягти до відповідальності керівництво телеканалів за невиконання указу Президента та розпоряджень Нацради щодо вшанування жертв голодоморів.