ПОЛІТПАРНАС

24.11.2011

...На рушнику всмiхались колоски.

До них дитя тягнуло рученята.

Благала мати: «Боже, поможи!..»

А з колоскiв не падали зернята...

Порожнiй горщик i холодна пiч.

Забрали все з комори активiсти.

В душi — вже сутiнки. Не день, а темна нiч,

І вже не крик, а шепiт: «Мамо, мамо, їсти...»

А вранцi вже нi шепоту, нi слiв.

Померла мати, i дитя навiк затихло.

А батько i не знав: п’ять колоскiв —

Шлях до в’язницi вiв його на лихо...

На рушнику ще помiж колоскiв

Вплелись тендiтнi синi незабудки.

Із забуття, iз мороку рокiв

Почуймо: «Люди! Люди, не забудьте!..

І не порiвнюйте сьогоднiшнє i те,

Два роки — i смертей страшних мiльйони...

Огляньтесь: як живете, що їсте?

І що говорите тепер без заборони?

П’ять колоскiв — то є цiна життя?

За одне слово до в’язницi сiсти?

Чи чує серце звiдти, з небуття,

Дитячий голос: «Мамо, мамо, їсти...»?

...На рушнику — пшеничнi колоски.

Його дiстала знову я зi скринi.

І вогниками в темрявi — свiчки,

Й дитячi очi — незабудки синi...

* * *

День пам’ятi жертв Голодоморiв

За кожним iменем — душа,

І безiменних є мiльйони.

Тремтить i серце, i свiча,

Мiж рам поставлена вiконних...

Рушник i хлiбчика шматок,

І дощ, що зранку небо сiє.

Пшеничний жовтий колосок.

Зерно посiю навеснi я...

Зiйде. І паростки малi

Травневий дощ поллє краплисто.

Зберу у серпнi. На вiкнi —

Свiча й колосся золотисте...

Тамара ВАКУЛОВСЬКА
Комарiвцi, Барський район, Вiнницька область

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>