Наша пісня не вмре...

24.11.2011

Мене з дружиною запросили 10 листопада 2011 року до Нацiонального палацу «Україна» на концерт пiснi 80—90–х рокiв. Яке пiднесення! Напередодні було свято — День української писемностi та мови. Вiдзначив написанням Всеукраїнського диктанту нацiональної єдностi, хоча й не вiдiслав, але в сiмейному архiвi залишиться. А сьогоднi... Це ж треба! Україна живе! Наша дума, наша пiсня не вмре, не загине. З яким патрiотичним пiднесенням я йшов послухати пiснi 90–х рокiв. Це ж уже часи нашої Незалежностi, може, послухаю й пiснi героїв–борцiв за самостiйну Україну УПА i про УПА.

Ми цивiлiзований народ, який має величезну культурну спадщину! Українська нацiя найспiвучiша. Наш нацiональний пiсенний скарб — найбiльший у свiтi.

Такий душевний стан панував у нас, коли ми з дружиною йшли 11 листопада на концерт пiснi.

Ведучi вiдкрили концерт. Вiн — росiйськомовний, вона українською називає прiзвище артиста або гурт, а потiм теж московською щось тлумачить. Але перший спiвак, другий, третiй, гурт, а де ж українцi й де українськi пiснi. О! Почалося українство — Вiктор Павлiк заспiвав натхненно, чарiвним голосом, артистично. Слухачi вдячно й довго аплодували. Ой як хороше, почалося українство. Але знов вигукують i качаються по сценi й клянуться «любим Украину» московською, а подекуди й англiйською. Вже двi години триває какофонiя. Багато хто йде iз залу. Я ж чекаю українства. Потiм оголошують — Едик Романюта... Звичайно, ця дитина народилася в Незалежнiй Українi. Його талант спiвака виявили, виховали та вивели на українську сцену програма «Крок до зiрок» й особисто Наталiя Регеща. Цей повинен спiвати українськi пiснi. Марно я сподiвався. Вiн не став патрiотом своєї Батькiвщини i рiдної мови, його теж уразив вiрус московської. Бо ж «русскоязычное население» в України поклявся «захищати» сам Путiн. А ми — нацiя толерантна. Байдужiсть українцiв до своєї культури, до своєї мови стала сумною традицiєю, дуже болюча в сучаснiй, уже незалежнiй Українi.

Український народ, українська земля i українська мова — це єдина система. Для вiдновлення цiлiсностi нашої країни та здоров’я нацiї достатньо, щоб усi етнiчнi українцi заговорили рiдною мовою, вважають деякi вченi.

Але вiримо, Україна вiдбудеться. Як писав наш Тарас: «Встане Україна i розвiє тьму неволi, свiт правди засвiтить i помоляться на волi невольничi дiти».

Слава Українi!

Федiр СНОПОК,
ветеран, iнвалiд Другої свiтової вiйни
Київ

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>