«Комісія цензури» і мораль

Учора, в День працівників радіо, телебачення і зв’язку, менеджери п’яти медіа–груп — «Інтер», «1+1», StarLightMedia, «Україна» та «Український Медіа Холдинг» — публічно попросили депутатів зробити їм «подарунок» — відхилити внесення змін до Закону «Про захист суспільної моралі». Основний месидж, який прозвучав на вчорашній прес–конференції «Медіа і мораль», — не треба закривати очі на існуючі проблеми, але для їхнього вирішення не варто затверджувати закони, норми яких стануть інструментарієм для цензури.

На переконання директора з юридичних питань групи компаній «1+1» Тетяни Смирнової, якість пропонованих змін неприпустима, бо рясніє нечіткими формулюваннями. А за практикою Європейського Cуду норму закону вважають не зобов’язуючою, якщо вона незрозуміла. «Нечіткість та абстрактність законодавчих визначень у сфері моралі як–то: «суспільна мораль», «продукція еротичного та сексуального характеру», «продукція, що завдає шкоди суспільній моралі» тощо, відкриває дорогу до численних зловживань i створює передумови для перетворення Комісії (з питань суспільної моралі) в орган цензури, через що жодна особа не може бути впевненою, що її дії не шкодять суспільній моралі, — йдеться у зверненні медійників до Верховної Ради. — Наприклад, за вживання у ЗМІ слів, які члени НЕК (Національної експертної комісії) визнають лайливими чи нецензурними, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, а ЗМІ — позбавлено ліцензії».

Якщо запровадять пропоновані зміни, то в невигідному становищі опиняться вітчизняні інтернет–ресурси, бо навряд чи українські чиновники обмежуватимуть доступ до іноземних, як це зробили у Китаї, — вважає президент групи компаній «Український Медіа Холдинг» Борис Ложкін.

Керівник групи компаній StarLightMedia Олександр Богуцький каже, що, ігноруючи європейську практику й указ Президента «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», дехто у парламенті підтримав ідею функціонування комісії з питань моралі і просто хоче створити «тепле» місце роботи з великими корупційними можливостями. До речі, цьогоріч iз державного бюджету на діяльність «моральної» комісії виділяють 4,58 мільйона гривень. Ще варто нагадати, що вимоги щодо наповнення телеефіру прописано не лише в галузевому законі, а слідкувати за тим, що показують телеканали, повинна Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

У країнах, де існує баланс між поняттями «свобода слова» і мораль (наприклад, Німеччині) окрім державного виваженого і чіткого мінімалістичного регулювання діяльності засобів масової інформації, потужним є саморегулювання медіа. «Близько двох років Індустріальний телевізійний комітет, який об’єднує всі найбільші вітчизняні телегрупи, працює над проектом Кодексу мовлення, — констатує виконавчий директор об’єднання Катерина Котенко. — У нас є невеликий досвід саморегулювання — стосовно реклами і спонсорства: учасники ІТК підписали правила, взявши на себе додаткові зобов’язання, які не прописані в законі. Думаю, законотворчість парламентаріїв пришвидшить процес підписання Кодексу мовлення. Головне в цьому процесі — готовність телевізійників до саморегулювання». В оприлюдненому зверненні медійників до Верховної Ради таку готовність не задекларовано. А це означає, що люди, які формують наповнення телеефіру, чудово розуміють (ніхто й не сумнівався), які слова треба накривати сигналом «пі» і які сцени не варто показувати до 23.00, але заради можливих рейтингів i піару періодично експериментують iз контентом, який дітям краще не бачити і не чути.