Ультиматум Україні ставить не МВФ

03.11.2011

Для Азарова неприємна звістка: до нас приїхали ревізори з МВФ, а зобов’язання виконано частково. Уряду, державі просто необхідна валютна позика: треба підтримати гривню. Тому Прем’єр спробує домовитися з МВФ, хоча зов­сім недавно заперечував, що потрiбен кредит. Супротивники співробітництва (комуністи, «регіонали», коли були в опозиції) багато поганого наговорили про МВФ: «лихварі», «затягують у кабалу», «втручаються у наші внутрішні справи». Як тепер просити грошей? Спробуємо допомогти Азарову з обґрунтуванням.

МВФ нікому не нав’язує ультимативно кредити, навпаки, за ними стоїть черга. Чому? Бо у МВФ найнижча у світі процентна ставка (3%), у 2,5 раза менша, ніж у наших держоблігацій, і разів у 5 менша, ніж беруть банки в Україні. Надаючи кредити, МВФ справді ставить певні умови: він зацікавлений, щоб боржник не зазнав краху і зміг повернути гроші. Найголовніша умова — зменшення дефіциту держбюджету; і держава, і люди мусять жити по кишені (є негативний досвід Греції). Додаткові рецепти МВФ, як зменшити дефіцит, можуть обговорюватися.

Рекомендацію підняти тариф на газ для населення у нас охарактеризували як антисоціальну, хоча в ній є раціональні зерна. Те, що в нашiй економіці є двi ціни на газ (власного та імпортованого), які суттєво різняться, створює умови для зловживань. Реалізуючи власний газ за ціною, близькою до собівартості, газовидобування лишається без коштів на розвідку, розробку родовищ, збільшення видобутку. Компенсуючи з бюджету збитки «Нафтогазу України» через низькі тарифи, уряд водночас дотує всіх споживачів — не тільки бідних, а й багатих, на «хатинки» яких із саунами та оранжереями йде багато газу. А держава могла б підняти тарифи, але субсидiювати лише бідних. Це зекономить кошти бюджету та зробить захід соціальним, якщо підвищити мінімальний доход для субсидій в 1,5 раза.

Не бажаючи перед близькими виборами йти на непопулярні кроки, Азаров хоче переконати МВФ зберегти тарифи для населення, мотивуючи це тим, що за місяць ціну російського газу, можливо, вдасться знизити. Але, по–перше, це все обіцянки–цяцянки. По–друге, зниження ціни принесе вигоду в основному промисловим олігархам і мало торкнеться населення, яке споживає 25 млрд. кубометрiв газу (17 — на квартири, 8 — теплокомуненерго); власний видобуток України становить 21 млрд. кубометрiв, частка російського газу для населення — 16%.

Якщо вже є бажання зберегти тарифи, щоб перед виборами показати себе «захисниками народу», то треба знайти соціально справедливий спосіб поповнити бюджет. Це — прогресивний податок на фізичних осіб, це — скорочення витрат на утримання влади. У переважної більшості країн світу чинним є прогресивний податок зі шкалою 0 — 56%. У цих країнах громадянське суспільство навіть такий податок не вважає достатнім для справедливого розподілу національного багатства, про це свідчить поширення руху «Захопимо Уолл–стріт». На жаль, МВФ не дав відповідних рекомендацій, а нинішня влада в Україні є владою олігархів і не введе такого податку, не зменшить власного забезпечення. Україна входить до 16 країн, у яких немає прогресивного податку.

Влада у нас намагається вирішити проблеми держави за рахунок бідних верств, зберігаючи величезні витрати на себе (Президент, Верховна Рада, уряд, силові структури), зберігаючи величезні прибутки олігархів, скасовуючи пільги не для багатих, а для бідних. Влада примушує бідних ділитися з багатими, її соціальна політика — ультиматум народу.

Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>