Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Так Польща просуває своїх поетiв у київському метро. (Фото Юрiя САПОЖНІКОВА.)
Плакати з віршами, а не з рекламою, — на станціях метро та на центральних вулицях столиці. Таку поетичну акцію Польський інститут у Києві присвячує головуванню своєї країни в Європейському Союзі. Окрім Києва, проект «Вірші в метро» прикрасить підземки ще семи красивих столиць, а саме — Лондона, Парижа, Мадрида, Токіо, Люксембурга, Пекіна та Барселони.
Ярослав Годун, директор Польського інституту, головною метою цієї мистецької кампанії називає популяризацію польської поезії «шляхом її презентації в міському просторі». До слова, у самій Варшаві подібні акції не рідкість: риму вже «випускали» в місто у 2008, 2010 роках. Але поляки — не першопрохідці «поетичного метрополітену», ідею вони запозичили у Лондона, який регулярно, починаючи з 1996 року, проводить акцію Poems on the Underground.
В українській столиці проект розпочали 26 вересня і триватиме він до 9 жовтня. «Римовані» банери розвішано на алеї між червоним корпусом Університету ім. Шевченка та Ботанічним садом, а також перед стадіоном «Динамо». Утім ядром проекту є експозиція віршів на двох станціях метрополітену — «Театральна» та «Поштова площа». 30 віршів 30 польських поетів: від класиків (Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Тадеуш Ружевич, Збіґнєв Герберт) до талановитих сучасників (Яцек Денель, Кшиштоф Сівчик та ін.). Більшість поезій на українську перекладав Андрій Бондар. «Мова досить зрозуміла, не треба вгризатися в матеріал, щоб його осмислити, — розповів він журналістам «УМ». — Та й узагалі, мені сподобалися вірші — ліричні та ненав’язливі».
Також у рамках заходу організатори роздавали охочим листівки з польською поезією, а сміливці–декламатори зачитували їх на відеокамеру. Як пояснила «УМ» одна з організаторів акції Ольга Клименко, це відео стане частиною проекту і буде викладено на офіційному сайті акції.
А як поставилися до віршованого оздоблення підземки кияни? На станції «Театральна» ми півгодини стежили за реакцією пасажирів метрополітену. Помітивши вірші, люди вельми дивувалися (напевно, для когось це було чимось на зразок культурного шоку), а потім iз цікавістю починали читати. «Дивно, чому представленні лише польські поети?» — перепитала нас студентка Ольга Рокитько. А довідавшись, що таку акцію організовує Польський інститут, додала: «Ну от, поляки щось роблять для популяризації своєї культури, а ми що?».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>