ПОЛІТПАРНАС

01.09.2011

Росу на гори і на доли

Дарує нам всевишній час:

Радій, народе, ти, як море,

І геній — твій іконостас.

 

І моцні в тебе м’язи й кості,

І слово в тебе не просте.

Лиш не стає у тебе злості,

Коли довкіл бур’ян росте.

 

І через межу тисне корінь,

І землю ссе твою, як грудь.

І над тобою чорний ворон

Іще літає, не забудь!

 

А ти, обійми розпростерши,

У пащу лізеш, як і перше.

* * *

Але збираються й громи, —

Вони ідуть завжди по колу,

Від Хотина до Колими

Ведуть снігами челядь голу.

 

Осколки правди. Штрих з кіно —

Реальне дно, реальне шоу.

Нема вже демона давно.

Та з пекла визирає знову.

 

І склеп кремлівських катакомб

Тримає духи окаянні.

Вони ще цілять нам у лоб,

І ми застигли у чеканні.

 

І ми терзаємо свого

І розпинаємо його.

* * *

Свою грімку проводять раду

Й до горла тягнуть хижу сталь.

І підкуповують на зраду

І тих, що зрадили — не жаль.

 

Вони подзенькують невпинно —

Їм срібло важать день і ніч.

Ти бачиш, мила Україно,

На що сповзла героїв січ?

 

Та ті герої — безіменні,

Без роду, племені, стовпа.

Не їх були ножі свячені,

Не їх Батуринська чота.

 

Таврують праведників чола,

Та до злодіїв правда квола.

* * *

І салютують канонаду

Христопродавці і кати.

А ти шукаєш раю–саду,

Щоб Спасу яблук принести.

 

Щоб воскові палити свічі

У чорнобривцях й васильках.

Щоб відселити вічний відчай —

Печаль на лицях і руках.

 

Ти віддираєш по живому

Заросле терня і ланці.

У тебе ж кидають потому

І каменюки, й камінці.

 

Свята наївність.

Плем’я стиду —

Могутній вислід геноциду.

* * *

І сиплять розпач між людьми

Гріхом покликані на віру.

Вони перевертають шкіру,

З овець вбираючись свиньми.

 

О, ким занесено й коли

Цей вірус правдодефіциту,

Навалу слави і хули

На конституцію санскриту.

 

Усе дав Бог, не обділив

Ні подолян, ні слобожанців,

Ні козаків, ані повстанців.

Та багатьох диявол збрив.

 

А їх нащадки на розпутті:

Непевний час і знаки люті.

* * *

Уцілять в зерно винограду —

У Божу кров, у Божу твердь.

А холую і конокраду

Насиплять золота ущерть.

 

Насиплять гори, луки, море,

І приведуть рабів фургон,

І діти смутку і покори

Кістками вибудують трон.

 

Ви сього прагнете на волі,

Ви з сим прийдете на алтар

Пророки згубленої долі

Хмільні калимом яничар?

 

А за калим не тяжко сину

Продати нашу Україну.

* * *

У тих, хто мічений, з крильми

Залишиться не повна тища.

І матір світла і причиста

Зійде, щоб бути між людьми.

 

Вона ввійде у кожен дім

І зазирне у кожні очі.

І схилить неба нам усім

Й спитає: може, волі хочеш?

 

І що з нас кожен відповість,

І чим свою утвердить волю?

Сей «найболючий в світі гість»

Умить розтане в чистім полю.

 

І вознесеться догори.

Та світло лишиться: Бери!

Вiра КИТАЙГОРОДСЬКА
Чернiвцi
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>