Орієнтовно у 1838 році видатний український і російський філолог–славіст Осип Бодянський, який працював у Московському університеті, дорогою у закордонне відрядження заїхав до Переяслава. У бібліотеці місцевої духовної семінарії він натрапив на неймовірної краси манускрипт, що привернув увагу вченого своєю мовою. Пізніше у листі до свого колеги він охарактеризує її як південноруську — чисту, «як зорі небесні». На одному з аркушів Осип Бодянський прочитав напис, датований 17 квітня 1701 року, що манускрипт привіз до Переяслава «ясновельможний пан Іоанн Мазепа» та подарував його Переяславському собору. Про дивовижний манускрипт учений згодом напише у «Журнал Министерства народного просвещения», відкривши світові так зване Пересопницьке Євангеліє, раритет, на якому сьогодні присягають Президенти України. Одна з найвизначніших пам’яток староукраїнської мови й літератури та своєрідний символ України пережила вже майже півтисячоліття — цьогоріч ми святкуємо 450–річчя пам’ятки.

Пане Президенте!

Цього року виповнюється 450 рокiв iз часу першого перекладу Святого Письма українською мовою у монастирi с. Пересопниця Рiвненської областi. Українська громадськiсть Рiвненщини радо сприймає те, що пошанування цiєї книги вiдбудеться 29.08.2011 року на державному рiвнi, й одночасно висловлює занепокоєння, а то й благородне обурення, що влада до цiєї подiї не залучає УПЦ КП.