Звiдки такi грошi? Вiдповiдь на це запитання має бути багатогранна, бо вона цiкавить i суспiльство, i державу. Суспiльство бiльше цiкавить походження грошей, якi з’являються у тiєї чи iншої особи, тобто етична грань, а от державу — юридичний бiк цього запитання. Але буває так, що це питання i вiдповiдь на нього мають полiтичне забарвлення.
Саме так воно постає, коли бачиш, якими капiталами орудує православна церква Московського патрiархату в Українi. Хрестоматiйно ми знаємо, що будь–яка церква iснує на кошти, зокрема пожертви її прихожан. Отож треба вважати, що в Українi всi церкви — i православнi, i греко–католицькi, й усi решта — iснують на кошти українських громадян. Але чому ж масштаби власностi й, мабуть, головне — масштаби землевласностi та нового будiвництва, яке веде православна церква Московського патрiархату в Українi, так разюче вiдрiзняються вiд дiяльностi в цьому напрямi всiх iнших церков в Українi.
Так ще перед кризою в Києвi УПЦ МП стала власником приблизно двох гектарiв землi на розi вулиць Блакитного, Рильського та проспекту Науки. А земля тут, на околицi Нацiонального парку «Голосiєво» коштувала на той час 25 тисяч доларiв США за сотку. Отже, УПЦ МП заплатила (кому?) 5 мiльйонiв. І незважаючи на те, що неподалiк, у тихому кутку Нацiонального парку «Голосiєво», вже є чоловiчий монастир УПЦ МП, тут одразу ж розпочалося будiвництво нового монастиря (мабуть, жiночого?), молитви в якому пiдуть пiд акомпанемент скаженого гуркоту транспорту на проспектi Науки.
А скiльки таких земель по всiй Українi? От i сьогоднi Московська церква в Українi заволодiла приблизно двома–трьома десятками соток навколо решток фундаменту Десятинної церкви навпроти Андрiївського собору. Якi мiльйони?! Ця земля — iсторична пам’ять — взагалi безцiнна! Вона повинна належати тiльки громадi Києва. Однак дiлянку загородили, її охороняє вiд нас мiлiцiя. Охороняє так, як неймовiрно дорогу приватну власнiсть. Скiльки ж за цю землю заплачено? І кому?
І, зрештою, знову: звiдки грошi? Навряд щоб прихожани Московської церкви в Українi були багатшi за прихожан iнших церков у нашiй державi. Отже, є одна, i тiльки одна, вiдповiдь на наше запитання: грошi додає Росiйська держава! Так чи iнакше додає. Як деякi європейськi держави в середньовiччя, Росiя зробила зi своєї церкви iнструмент власної iмперської полiтики. Але Росiя, на вiдмiну вiд Європи, i сьогоднi не вiдмовилася вiд цього середньовiчного мракобiсся.
...І все одно, у свої 84 я вiрю в Україну: Москва бiльше не побачить Переяславської ради! Не тi тепер часи — iмперiї розпадаються, а не виникають.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
