Люди особливої професії

...31річний Олександр Шелковніков уже вісім років живе у Великобританії — випускник Національного технічного університету України «КПІ», Інституту телекомунікаційних систем (ІТС), працює в Лондонському офісі всесвітньо відомої компанії Deloitte консультантом зі стратегії у сфері телекомунікацій, медіа та технологій. «Знання, отримані під час навчання в Україні, в Інституті телекомунікаційних систем «КПІ», створили мені дуже гарну базу, яка зараз надає мені перевагу і додаткові можливості під час роботи, — каже Олександр, який, до речі, після навчання в ITC закінчив ще й аспірантуру Лондонського університету і отримав звання доктор філософії з бездротового зв’язку. — Вважаю, що в Україні отримав хорошу освіту. Кажучи це, я дивлюсь не тільки на свій досвід, а й на досвід своїх друзів по навчанню. Більшість із нас змогла реалізувати себе не тільки в Україні, а й на міжнародному рівні. Багато хто взяв участь у становленні сучасних телекомунікацій в Україні».

Закордонні компанії полюють на українських «технарiв»

Такі фахівці, як Олександр Шелковніков, нині на гребені хвилі: світові монстри ІТтехнологій полюють на здібних українських «технарiв». Та й в Україні, незважаючи на економічну кризу, ринок ІТтехнологій і телекомунікацій фактично не зазнав проблем — у цій сфері досі лишаються одні з найвищих зарплат і величезний брак кадрів. Результати опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом (www.hh.ua), свідчать: ІТспеціалісти є досі найбільш дефіцитними на ринку праці в Україні. Скажімо, на одного розробника з програми «С++» приходиться нині п’ять вакансій, а на фахівця по PHP — більше двох робочих місць. Причому кількість випускників провідних українських вузів, котрі готують спеціалістів з ІТ, складає лише 40 відсотків iз числа всіх кандидатів у сфері «ІТТелекомІнтернет». Через брак кадрів українські ІТкомпанії змушені відкривати свої офіси в Китаї, Індонезії та інших азіатських країнах. Саме там вони знаходять співробітників у потрібній кількості.

Сфера телекомунікацій в Україні — не виняток: тут теж фахівців не вистачає. І цей ринок в Україні тількино набирає обертів. «Роботодавці самі шукають наших студентів, — розповідає директор Інституту телекомунікаційних систем Національного технічного університету «КПІ» Михайло Ільченко — у нас запитів від потенційних роботодавців 200 відсотків — ми не можемо їх усі задовольнити».

Аби хоч якось покрити потребу в спеціалістах, Асоціація телекомунікаційних послуг навіть звернулася до Міносвіти і науки з проханням збільшити набір студентів з інформаційних та телекомунікаційних технологій. І хочуть роботодавці неодмінно якісно підготовлених студентів від найкращих ВНЗ України. Наприклад, одна з найбільших в Україні компаній мобільного зв’язку щороку складає власний рейтинг найкращих вишів (на основі кількості своїх співробітників, які закінчили той чи інший університет). На першому місці — НТУУ «Київський політехнічний інститут», на другому — Одеська національна академія зв’язку імені О. С. Попова, на третьому — Національний університет «Львівська політехніка».

Рівень підготовки провідних технічних українських вишiв гідно оцінюють за кордоном. Скажімо, Інститут телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» активно співпрацює зі світовими компаніями «Алкатель» (Франція), «Ампак» (США), Huawey Technologies (Китай) та ін. А ще студенти мають гарну можливість пройти стажування за кордоном: той же ІТС співпрацює із факультетом інформатики технічного університету міста Дрезден — після отримання освітнього рівня бакалавр у НТУУ «КПІ» успішні студенти мають можливість навчатися у Німеччині й отримувати там разом iз фахом магістра в Україні ще й «німецького» магістра.

«Кувати» ITкадри не так уже й просто

Не дивно, що українські фахівці затребувані у світі. Багато наших ІТспеціалістів працюють у ГРІДцентрі в Європейському центрі ядерних досліджень і високо цінуються науковою спільнотою. «Наукові дослідження наших ІТфахівців є відомими в світі, — каже Михайло Ільченко. — Українські вчені мають багато наукових праць, беруть активну участь у міжнародних конференціях і виставках. Ще в радянські часи теоретичні розробки вітчизняних учених, зокрема щодо модуляції, кодування, передачі інформації з використанням мікрохвиль, були на передових рівнях у світі. І з точки зору теорії, було все розроблено і досліджено. Але сьогодні Україна в технічному плані відстає від світових лідерів. Наше відставання полягає в тому, що українська економіка не чутлива до впровадження інноваційних розробок, існуюча політика не спрямована на підтримку створення нової техніки. Хоча кадровий потенціал величезний, а наукові розробки того ж ІТС є досить вагомими».

За своїм науково­практичним рівнем українські фахівці можуть створювати і освоювати будьяку сучасну і перспективну телекомунікаційну техніку. Однак кадри готувати не так уже й просто: оснащення дуже дороге, а навчальні заклади досить часто не в змозі його собі дозволити. «Телекомунікаційні та інформаційні компанії майже нічого не вкладають у навчальний процес. Вони просто беруть фахівців, гарно підготовлених за кошти держави, — нарікає заступник директора ІТС Євгеній Якорнов. — Часто, навіть коли ми просимо в компаній якесь обладнання для навчального процесу, вони воліють його краще продати подешевше, ніж віддати нам. На Заході всі провідні компанії навчають за свої гроші фахівців. У нас цього немає — беруть готових. Тому аби досягнути кращих результатів, нам щось в освітній політиці потрібно змінювати».