На жаль, проект пенсiйної реформи не передбачає полiпшення пенсiйного забезпечення найзнедоленiшого населення — селян, колишнiх колгоспникiв, пенсiї в них мiзернi, набагато меншi, нiж у робiтникiв i службовцiв. Працю колгоспника оцiнювали трудоднями, якi майже не виплачували, бо держава доводила колгоспам непосильнi плани хлiбозаготiвель. На трудоднi майже нiчого не залишалося. У народi ходила така приповідка: «Горох, жито, пшеницю завезем за границю, просо, гречку, ячмiнь i овес забере МТС, а одна квасоля пишається, що в колгоспi лишається». Ще селянин мусив платити податок на прибуток, здати 40 кг м’яса, 200 л молока, 200 яєць, 200 кг картоплi, заплатити за дерева i кущi на присадибнiй дiлянцi.

Полiтики про все висловлюються вiд iменi народу, сперечаються, як народ повинен обирати владу, не питаючи його. А народ не хоче брати участь у виборах без вибору.

Багато газет, телебачення на свiй лад висвiтлювали подiї у Львовi в День Перемоги. На мою думку, цей день треба вiдзначати як День пам’ятi про десятки мiльйонiв загиблих, як на Прощену недiлю пiсля Великодня, а не парадами вiйськ i вiйськової технiки. Гiтлер починав iз парадiв, Сталiн починав iз парадiв. У вереснi 1939 року разом пiд червоними прапорами вони почали Другу свiтову вiйну, розчавили Польщу i подiлили Європу, а у Брестi, Гродно та iнших мiстах влаштували разом паради своїх вiйськ.