Міцніше за «баранку», тримайся, шофере

27.05.2004

      У передчутті святкових вихідних не гріх помріяти і про відпочинок із рідними чи друзями. Тим більше, що ці субота-неділя для киян будуть особливими — у столиці гучно відзначатимуть День міста. Взяти участь у народних гуляннях, побувати на рицарських поєдинках, зорганізувати шашлики за містом і випити зайву пляшка пива за рідний Київ, звісно ж, не гріх, аби закінчилося все добре. Але свято вам можуть зіпсувати і сторонні. За статистикою, найбільша кількість аварій, крадіжок авто та несанкціонованих паркувань припадає саме на святкові дні, кажуть фахівці столичного Управління державної автоінспекції у місті Києвi. Причому помилки водіїв з року в рік повторюються. Тому напередодні глобального відпочинку киян «УМ» вирішила зібрати рецепти, як уникнути не надто приємних балачок з автоінспекторами і зберегти власні автомобіль та гаманець недоторканими.

 

Постав авто на дорозі — штрафмайданчик не об'їдеш

      На вихідні в Києві перекривають чимало центральних вулиць, та й рух тут зовсім не такий, як у будні. Тому справжнім бичем для багатьох автолюбителів є паркування іншими водіями своїх машин у заборонених місцях. Це одразу звужує проїжджу частину доріг і призводить до «пробок» у зовсім не передбачуваних місцях. Якщо для багатьох міст України такої проблеми фактично не існує, то для столиці це справжня «ахіллесова п'ята», адже, за приблизними підрахунками, щодня на київських вулицях пересувається близько півмільйона автомобілів.

      Здавалося б, усе просто: за порушення — відповідне покарання, є де розгорнути діяльність легендарному «сержанту Петренку». Та насправді навіть самі даішники скаржаться на відсутність реальних механізмів впливу на порушників: якщо водія немає на місці, то протокол інспектор ДАІ скласти не має права, а якщо такого водія вдасться притягнути до відповідальності, то йому загрожує штраф лише у вісім гривень чи просто банальне попередження. І то аж за рішенням суду. Це вам не Захід, де штрафну квитанцію на чималеньку суму поліцейські звикли залишати за «двірниками», і лише спробуй не сплати!

      Свого часу Київрада дозволила співробітникам ДАІ знімати з припаркованих не в тому «стійлі» «коней» номери, але прокуратура столиці опротестувала це рішення. Саме тому єдиним дієвим способом боротьби з водіями-порушниками залишається примусова евакуація автомобілів на штрафмайданчики, вважає начальник столичного управління ДАІ, полковник Олег Трохименко.

Ловись, «мерсик», великий і маленький

      На «гачок» правоохоронців потраплятимуть, перш за все, ті авто, які загрожують чи заважають іншим учасникам дорожнього руху. Процедура евакуації займає хвилин 20. Інспектор ДАІ складає адмінпротокол, у присутності понятих оглядає автомобіль на предмет наявних ушкоджень та речей, що знаходяться у салоні, щоб унеможливити у майбутньому претензії власника, а потім комунальники Київпарксервісу обережно вантажать авто на евакуатор і — адью... Правоохоронці запевняють, що для них на дорозі всі рівні: не має значення престижність моделі автомобіля чи крутість його номерів.

      Дізнатися про місцезнаходження своєї машини власник зможе за телефонами: «02» або 213-70-64, а щоб повернути її, змушений буде сплатити чималеньку суму — від 80 до 120 гривень (6 гривень за кожен кілометр шляху евакуатора плюс 10—17 гривень за кожну добу зберігання машини на майданчику). Якщо ж власник встигне з'явитися на місці евакуації, то транспортний засіб йому повернуть, але доведеться сплатити витрати за приїзд евакуатора. Робота вантажних евакуаторів дещо умовно нагадує рибальство. Щоденні цифри «улову» коливаються, але лише за минулий місяць було евакуйовано близько 200 автомобілів. Є й свої «зариблені місця» — це центральні вулиці Києва та території навколо ринків столиці, звідки до ДАІ надходить найбільша кількість скарг від водіїв через неправильне паркування.

      Зрозуміло, що порушення правил дорожнього руху були і будуть, але міліцейські спостереження переконують: там, де кілька днів попрацював евакуатор, ситуація покращується щонайменше на два тижні. Сьогодні в столиці працює лише два евакуатори, але київський міський голова Олександр Омельченко має намір найближчим часом виділити з бюджету столиці кошти на придбання ще 10 таких «автовудилищ». Отже, слід сподіватися, що на київських вулицях стане просторіше. От тільки така новина навряд чи втішить наших шанованих водіїв...

Чорні «бумери» теж викрадають

      Проте стерегтися треба не тільки правоохоронців, а й правопорушників. Типова ситуація: молода мама з дитиною на власному «Фольксвагені» заїхала до супермаркета, а коли вийшла, тримаючи в руці важкий пакет, машини на стоянці перед магазином не було. Як, власне, і ключів та брелока з сигналізацією у сумочці... Такий спосіб викрадення машини зараз найпопулярніший, розповів «УМ» Валерій Онищенко, інспектор з розшуку Шевченківського райуправління ДАІ. Пройшли ті часи, коли зловмисники викрадали авто лише вночі з-під будинку хазяїв. Зараз усе набагато «цивілізованіше».

      Згадайте лише відомий фільм «Брат-2». Пам'ятаєте епізод, де «юний комп'ютерний геній» Ілля, сидячи на сусідній лавочці, за допомогою ноутбука сканує сигналізацію, коли хазяїн замикає автомобіль? Потім він без особливих зусиль знешкоджує ту сингалізацію і спокійно сідає до краденої машини. Наукова фантастика? Ні, науково-технічний прогрес, який прийшовся на руку вмільцям. Такі випадки, стверджує Валерій Анатолійович, непоодинокі і в Україні. Звичайно, навіть проти такого «лома» можна знайти прийом, але, погодьтеся, не всі громадяни володіють високими технологіями аж на такому рівні. Навіть інспектори ДАІ зізнаються, що «розкусити», як це робиться, їм не завжди вдається.

       Але, аби не сіяти паніку серед водіїв, можемо дещо заспокоїти: «хакерів» слід боятися лише власникам дорогих престижних іномарок — «мерсів», «бумерів» та різних джипів. На «Запорожці» чи інші «копійки» ніхто часу не витрачатиме. Проте їх можуть викрасти з-під носа звичним способом, наприклад, за допомогою тих же викрадених ключів.

      Як свідчить статистика, у світі викрадають автомобілі зі швидкістю один за кожні 20 секунд — так часто машини, мабуть, не сходять з конвеєра на автомобільних заводах. А річний прибуток такого бізнесу складає, за приблизними підрахунками, 21 мільярд доларів. Тільки в столиці України — «найавтомобільнішому» місті країни — торік викрали 759 машин. При цьому, стверджують інспектори з розшуку, у викраденого автомобіля є два шляхи: перший — на запчастини (так вчиняють із машинами не першої свіжості), другий — нелегальний продаж за кордон чи в інше місто. Причому якщо в другому варіанті у хазяїна теоретично зберігається шанс побачити своє авто (хоча б у перефарбованому вигляді та з «перебитими» номерами), у першому таких шансів немає.

      Єдине, що можуть порадити державтоінспектори, — не створювати передумов для викрадення машин: зберігати їх лише на стоянках, що охороняються, не залишати відчиненими навіть на п'ять хвилин, щоб подзвонити чи вискочити на дорозі по цигарки, й обов'язково обладнати автомобіль протиугонним пристроєм, таким, щоб пищав якомога голосніше. А головне — не залишати у салоні речі, що можуть привабити злочинців.

Водій «за викликом»: зручно, але ризиковано

      Про послугу «драйвер» (тобто водій «за викликом»), яку надають майже всі столичні таксі, ми дізналися лише тоді, коли одному знайомому потрібно було терміново «відігнати» автомобіль додому. Виявилося, що послуга замовлення таксиста без машини у період «шашличного» сезону дуже популярна — все-таки на природі навіть вічно тверезі власники машин люблять випити як мінімум пивце. Однак наше перше ознайомлення із «драйвером» хоч і закінчилося без сумних наслідків, спогади залишило неприємні. Уявіть, за кермо вашого новесенького автомобіля плюхається досить підозрілий здоровань, що відпускає брутальні жарти і все погрожує «не довезти».

      Авто цей хлопець насилу заводить з четвертого разу. А коли машина, як артснаряд, зірвалася з місця (не своя ж !), водій одразу взявся за мобілку: «Братан, ти знаєш, на якій я тачилі зараз їду?!.» На тлі того, що витворяв наш дотепник по дорозі, про «дрібні» порушення правил дорожнього руху згадувати якось не солідно. Про напівживого власника авто взагалі промовчимо. Заплатили ж ми за «задоволення» 70 гривень, а мій друг зарікся на все життя випивати за кермом — без чужих «драйверів» якось спокійніше.

      Тим же, хто не надто довіряє скептичним зауваженням і любить вчитися на власних помилках, радимо драйверські послуги таки випробувати на собі. Якщо на День Києва ви зібралися поїхати на пікнік за місто і боїтеся, не розрахувавши сил, хильнути зайвого — не переймайтеся. Назад, додому, вас і вашого «залізного коня» може «підкинути» професійний водій. Мінімальний тариф на таку послугу в столичних таксо-фірм — 50 гривень за годину. Причому відраховувати гроші лічильник починає з першої секунди перебування водія за кермом, тому, навіть якщо вам треба проїхати якихось 10 метрів, ціна послуги все одно обійдеться не менше, як у п'ятдесятку.

      На місце вашої «дислокації» водій приїде за якихось 20 хвилин — на своєму таксі разом із напарником або сам ( у цьому випадку після доставки клієнтів додому, він по власне авто повертається самотужки або ж його «підбирають» колеги-драйвери). Розраховуючи гроші, не забувайте, що на послугу доставки додому з-поза меж міста доведеться розкошелитися додатково — по гривні-дві (залежно від фірми) за кожен кілометр.

* * *

      Отже, автомобіль — це не лише засіб пересування, а й потенційне джерело як ваших розваг, так і прикрощів. Тому будьте пильні, особливо на ці святкові вихідні. Бо наша справа попередити, а викручуватися зі «слизьких» ситуацій кожному доводиться самотужки. Та що це ми все про сумне?! Скоро ж День Києва — тож катайтеся собі на здоров'я.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>