Українці вилетіли з «вишки» в 2007–му — після дев’яти років перебування в когорті 16 провідних хокейних збірних планети. Тричі намагалися повернутися, та все марно. Щоразу наші посідали друге місце у своїй групі першого дивізіону, програючи вирішальні матчі у заключний день турніру. У 2008–му — угорцям, 2009–му — італійцям, 2010–му — австрійцям. У чергової спроби підвищитися в класі є дві великі особливості: 17 — 23 квітня «синьо–жовті» змагатимуться на рідній землі, і вперше — під орудою канадського тренера.

Мало хто сумнівався, що повторні чвертьфінали Ліги чемпіонів, які відбулися позавчора, могли щось змінити в розстановці сил суперників. Адже в обох дуелях фактично все вирішилося тижнем раніше. Щоправда, Леонардо, головний тренер «Інтера» — переможця Суперліги 2009/2010 — згодом сказав: його підопічні до останнього вірили, що їм до снаги відігратися після сорому в рідних стінах (2:5). Утім дії італійців у Гельзенкірхені не відповідали словам наставника — «синьо–чорні» грали занадто академічно, без наснаги, наче приречені на виліт. А от близький до історичного півфіналу Ліги чемпіонів «Шальке», навпаки, наче літав на крилах, тож заслужено виграв удруге – 2:1.

Час плине. Старішають люди. Зношуються залізобетонні конструкції. Так сталося, що одразу дві головні спортивні арени країни, розташовані в центрі столиці, — НСК «Олімпійський» та київський Палац спорту — перебувають в очікуванні другої молодості. Стрес–тест стадіону призначено на наступний рік. А ось випробування спортивними баталіями критої споруди почнеться вже цієї неділі: у палаці стартує чемпіонат світу з хокею в дивізіоні ІВ. Напередодні відкриття оновлену арену ПС проінспектували кореспонденти «України молодої».