Кримська регата

Розкішні яхти заможних українців та іноземних громадян, як відомо, причалюють до кримських берегів уже не один рік. Для них навіть відведені портові стоянки, приміром, у Балаклаві, Ялті, Феодосії, Керчі та Євпаторії. Проте цього для перспективного виду туристичного бізнесу все одно замало, вирішили у місцевому уряді й розробили концепцію «Розвиток яхтового туризму (яхтових марин) в АРК на 2011–2020 роки». Її ухвалили на одному з останніх пленарних засідань місцевого парламенту.

Документом планується, зокрема, облаштувати впродовж десяти най­ближчих років 11 яхтових марин (спеціально обладнані стоянки яхт, де екіпажам надаватимуть різноманітні послуги — від ремонту і заправки до інтернет–доступу), 4 яхтові стоянки і 4 заправні станції. А ще — налагодження виробництва самих яхт та інших маломірних суден, не менше двохсот щороку. Окрім того, передбачається розширення пропускної спроможності пункту пропуску через державний кордон для обслуговування виїзного туризму на яхтових суднах. Автори концепції підрахували, що її повна реалізація приноситиме до місцевих бюджетів щороку близько 37 мільйонів євро додаткових доходів. Але щоб вийти на такий привабливий рівень, потрібно ще десь знайти 280–311 мільйонів тих же європейських грошей.

Утім уже цього року кримський уряд, про що недавно заявив його очільник Василь Джарти, сподівається отримати у своє управління від Міністерства транспорту України Ялтинський вантажний порт. Спорудження там яхтової стоянки, ескізний план якої вже готовий, за його словами, значних капіталовкладень не вимагатиме. «Зараз вантажний порт (мається на увазі в Ялті. — Авт.) — це один кран, який раз чи два у тиждень робить перевалку піску», — аргументував свою «яхтову» позицію пан Джарти.