Котрий день не йде з голови: чого бiдний — бо дурний, чого дурний — бо бiдний... Чого наш Львiв (колись П’ємонт?) останнi роки перед людьми постає в подiбному свiтлi? Завжди знаходиться хтось, хто спробує пiдштовхнути до одного або до другого.
Нещодавно троє чоловiкiв (кажуть, це критики вiд лiтератури) в кафе «Кабiнет» спробували оприлюднити свою точку зору на творчiсть п. Лiни Костенко (читай, спробували облити брудом, не знали бiдачки, що самоцвiт — вiн i в болотi самоцвiт). У результатi образили Жiнку–Поетесу. Хлопцi, ви не вартi воду пити з її черевика!
Закралася думка. Влада не посмiла не впустити Поета до Львова, натомiсть знайшла «компашку», яка в iнший спосiб перекрила п. Лiнi дорогу до шанувальникiв. Що стосується керiвникiв–комерсантiв iз нашого драмтеатру iм. М. Заньковецької (їй, напевно, на тому свiтi теж прикро), варто було б спочатку спитати згоди в Поета — вхiд на зустрiч платний чи нi? Я їх якось розумiю — бюджетне фiнансування мiзерне, часи непевнi, глядачiв тому не дуже..., земляк–мiнiстр не зумiв допомогти, бо дуже коротко займав високу посаду... Вирiшили взятися за виправлення ситуацiї самi, а вийшло, як завжди. Дуже прикро, що через «благi намiри» своїх галицьких директорiв–режисерiв–критикiв (роботяг вiд культури?) львiв’яни змушенi викреслити зi свого календаря два святковi вихiднi днi — днi зустрiчей iз Поетесою.
Але залишмо хамство i глупство — це дiагноз, який наразi не лiкують. Та ж є в нас достойнi люди в лiтературi, мистецтвi, науцi. Зрештою є мер мiста. Невже не знайдеться кiлька чоловiкiв, якi б не по телефону, а особисто попросили вибачення у п. Лiни, мовляв, не гнiвайтеся за той кукiль, росте, як дурне i поливати не треба... До Києва в нас час недалеко, може, знайдеться якась «Руська трiйця», котра зможе переконати Поетесу, що МИ — не вони, що МИ любимо, шануємо i чекаємо її.
Чекаємо на ЧУДО, панi Лiно.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
