Кобзарі — мов давньогрецькі рапсоди. Як об кобзу і бандуру розбивалося московське колоніальне ярмо
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
Моновистава «Ніхто» у виконанні росіянки Ірини Євдокимової.
Чотири іноземних і сім харківських театрів упродовж п’яти днів (з 31 січня по 4 лютого) були учасниками І Міжнародного театрального фестивалю малих форм «Театронік». Попри те, що в Україні вже існують дві подібні фестивальні події — хмельницьке «Відлуння», що демонструє роботи театрів одного актора, і харківська «Курбалесія» — Театральний центр, який, до слова, опікується останнім форумом і наважився на створення ще одного неприбуткового мистецького заходу. Як вважають ініціатори фестивалю, сучасному глядачеві бракує контакту з театром: «Театр малих форм — це завжди щось сповідальне, що звернене безпосередньо до тебе. Мені відомо, що сучасний глядач дуже хоче бути поруч з актором», — пояснила ідейну концепцію «Театроніка» віце–президент Всесвітнього форуму театру одного актора при Міжнародному інституті театру, колишня киянка, а нині жителька німецького Ганновера Ніна Мазур. Ідею проведення «камерного» фестивалю пані Ніні запропонували харківський актор Віталій Бондарєв, який часто гастролює за кордоном саме з моновиставами, і режисер харківського театру «Ланжерон» Галина Панібратець.
До Харкова свої вистави привезли колективи з Москви, Вологди, Кишинева і Каунаса. До речі, литовський Камерний театр Олександраса Рубіноваса спеціально для харківського глядача «повернув» мову оригіналу виставі «Коба», знятій за однойменним оповіданням Едварда Радзинського. За словами Ніни Мазур, бажаючих взяти участь у «Театроніку» було би набагато більше, якби маленькі театри могли, а великі хотіли брати на себе матеріальні витрати, пов’язані з дорогою. «Якщо відбуваються якісь речі, а ти не знаєш чому, — повторює вона слова свого батька, — то причин насправді може бути лише дві: любов або гроші. І оскільки у даному випадку любов до театру є апріорі, то справа винятково тільки у грошах». У результаті, окрім усього лише чотирьох іноземних колективів, харків’ян порадував своєю присутністю ще й художній керівник майстерні Державного інституту театрального мистецтва (відомий московський ГИТИС. — Ред.), професор Олександр Бармак.
На «Театроніку» підняли ще одну проблему існування малих театрів — брак простору для роботи. Так, під одним дахом харківського Театрального центру співіснують 17 театрів з півсотнею вистав у сумарному репертуарі. Директор цього унікального закладу Сергій Бичко каже, що між усіма мешканцями маленької «рукавички» йде жорстка конкуренція за право зайняти сцену й вийти з виставою до глядача. Ситуація, з одного боку, проблемна і дуже незручна, з іншого — якнайкраще розкрила потенціал Театрального центру, задуманого початково як практична школа для молодих недержавних колективів–безхатченків.
У Харків Олександр Бармак приїхав у невеселому настрої. За його словами, чиновники підготували російським театрам таку собі «управлінську бомбу», після вибуху якої навряд чи вціліють у теперішній формі й самі театральні заклади, і кузня їхніх кадрів — Державний інститут театрального мистецтва. «Ходять розмови, що внаслідок проведеної реорганізації у Москві буде одна дирекція для всіх театрів, що володітиме всіма приміщеннями, — поділився останніми новинами Бармак. — А якщо ви захочете у цьому приміщенні щось зіграти, то змушені будете взяти його в оренду. Усе це спрямовано на те, аби театрів стало менше, і вони самі якось виживали». Більше того, якщо у Росії приймуть новий закон про освіту, то, можливо, сам Державний інститут театрального мистецтва із закладу міжнародного рівня перетвориться на звичайнісінький коледж, попередив про негативні тенденції Олександр Бармак.
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
Сергій Жадан уже давно перебуває на поетичному п’єдесталі. >>
Дерев'яний храм Святого Архистратига Михаїла, внесений до списку архітектурних пам'яток національного значення, повністю згорів під час пожежі в селі Сможе Стрийського району Львівщини >>
У 2024 році Вербну неділю відзначають 24 березня за григоріанським та новоюліанським календарями, і 28 квітня – за юліанським. Відповідно Світле Христове Воскресіння віряни святкуватимуть 31 березня і 5 травня. >>
У нашій добірці ми зібрали топ-5 найталановитіших та найцікавіших українських митців нової хвилі, яких потрібно знати, щоб розбиратися у сучасному мистецтві. >>
У день народження гетьмана Кирила Розумовського,18 березня, оголосили результати щорічного конкурсу «РозумФест». >>