Знай, освіто, своє місце!

Усього п’ять українських вишів потрапили до рейтингу кращих університетів світу Webometrics. Але ви їх марно шукатимите в першій десятці, сотні чи навіть тисячі. Найкращий результат з українських ВНЗ показав Львівський національний університет ім. Івана Франка, який посів лише 1443–тю сходинку рейтингу. На 1576–й позиції розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а на 1608–й — Національний університет «Києво–Могилянська академія». Донецький національний технічний університет посів 1634–те місце, а на 1745–му опинився Харківський національний університет імені Каразіна.

Першу ж десятку в рейтингу Webometrics склали американські університети. Очолює список Массачусетський технологічний університет, на другому та третьому місцях — Гарвард і Стенфорд.

Такі низькі показники української вищої школи — насправді не дивина. Адже, за словами освітнього експерта Лілії Гриневич, одним із критеріїв, які дозволяють вишу потрапити до такого рейтингу, є індекс цитування, тобто кількість праць викладачів того чи іншого університету, надрукованих у міжнародних наукових виданнях. Наші науковці там представлені дуже скупо. Адже з одного боку вони фізично не мають часу займатися науковою діяльністю, з іншого — не можуть друкуватися через елементарне незнання іноземних мов. До речі, в новому законопроекті «Про вищу освіту», який здійняв цілу бурю серед освітян та студентів, не передбачено ні обов’язкове вивчення англійської, яке б дозволило інтегруватися в європейський освітній простір, ні розвантаження викладачів, яке б дало їм більше часу на науку. Навпаки, обмеження щодо максимальних навчальних навантажень на науково–педагогічних працівників проект закону знімає, що довзолить викладачів ще більше «запрягти». Мабуть, нашим законотворцям байдуже до всіх цих рейтингiв, як і до місця нашої освіти в них. Хоча для навчання своїх дітей вони чомусь часто обирають саме виші, які посідають перші сходинки міжнародних топ–списків.

ДОВІДКА «УМ»

Рейтинг університетів Webometrics вважається одним із найавторитетніших у світі. Він ґрунтується не на освітній діяльності університетів у цілому, а на представленні вишу в інтернеті. На даний момент аналізується близько 13 тисяч навчальних закладів із майже 18 тисяч вишів, які входять до Всесвітньої бази вищої освіти (WHED).