1–го липня «Україна молода» надрукувала мою замiтку «Зіркова епідемія і мораль». Я наголошував на тому факті, що сучасні політики хвацько називають себе прагматиками, не зазирнувши заздалегідь у відповідний словник, щоб зрозуміти значення цього слова. Після публікації матеріалу я запримітив, що замість слова прагматизм багато хто вживає вже термін «здоровий прагматизм». Таке тлумачення ніде ще не значиться, однак, як на мене, могло б допомогти навести лад із запозиченим словом, а державним мужам мало б нагадувати про їх відповідальність перед суспільством. У цьому контексті вражає історія з появою на світ Податкового кодексу.
«Це наша помилка, яку ми швидко будемо виправляти», — запевнили шановні Олена Лукаш, Ірина Акімова та ін. у програмі «Шустер Live». А нардеп Петро Мельник згодом (програма «Майдан») пiдтримав вищезгаданих урядовцiв i повідомив, що над Податковим кодексом працювало 40 докторів наук та ще 60 кандидатів усіляких наук. Отже, першими помилялись урядовці, за ними народні обранці, а потім — ще ціла сотня науковців (!). А чому не прислухалися, скажімо, до менш грамотних підприємців, які пропонували заздалегідь свої поправки?
Тут і сказати нічого було. Бо наше суспільство вразила ота епідемія прагматизму — хвороба, що пустила свої метастази по всіх куточках України в усі її сфери і продукує байдужість, жорстокість, корупцію. Не вірте, шановні громадяни, що прагматики помилялися. Вони діяли правильно — згідно зi своєю мораллю — істина те, що вигідно мені. Президент України В. Янукович, хотів чи ні, а підтвердив це у виступі на телебачені 7.12.2010: «Багато людей працювали над Податковим кодексом з точки зору власної, а не державної»...
Сумно й прикро, що у нас дуже швидко перефарбовуються особистості. Вони подають свій приклад іншим. Уже навіть діти заразилися недугом прагматизму і мріють бути лише податківцями і депутатами...
Сьогодні нам конче потрібно протиставити прагматизму давню українську, традиційну, однакову для всіх, чесну мораль.
У третій декаді вересня на розгляд сесії ВР було внесено урядовий проект «Про захист суспільної моралі». Та хтось із депутатів обурився: навіщо нам мораль, коли маємо інші важливі питання? На цьому й поставили крапку. Схоже, питання перенесли на невизначений час. Тож дочекаємось. Питання важливе, адже мораль і виховання — пов’язані речі. Мабуть, не завадило б нам мати культ моралі. А ще й моральний кодекс.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
