«Гарячий» Берег слонової кістки

Днями МЗС України закликало співвітчизників скасувати свої поїздки до Кот–д’Івуару, де після оголошення результатів президентських виборів склалася небезпечна ситуація. У діловій столиці — місті Абіджан — відбулися сутички між прихильниками чинного глави держави Лорана Гбагбо та його головного суперника, лідера опозиції Алассана Уаттару, кожен з яких проголосив себе переможцем. Є жертви, у на території країни діє комендантська година, а 2 грудня о 20.00 за місцевим часом були закриті всі сухопутні, повітряні та морські кордони.

Після цього колишній міністр оборони, а нині голова парламентського оборонного комітету Анатолій Гриценко звинуватив міністрів закордонних справ Костянтина Грищенка та оборони Михайла Єжеля у «професійній безвідповідальності» й закликав їх піти у відставку. «Україна — визнана в усьому світі миротворча держава. Але ні Грищенко, ні Єжель, ні Янукович не мають права перетворювати Україну на таке собі «миротворче таксі за викликом», готове обслуговувати будь–які запити чиновників ООН, — заявив Гриценко. — Тим більше — запити ООН, які роками «делікатно», але наполегливо відхиляють європейські держави, що дбають про життя своїх громадян. Направлення наших солдат у Кот–д’Івуар — це саме той випадок. Безвідповідальний і небезпечний за можливими наслідками».

Нагадаємо, Верховна Рада 4 листопада 2010 року більшістю голосів підтримала рішення Президента Віктора Януковича про участь миротворчого контингенту України — 56–го окремого вертолітного загону сил Місії ООН у Ліберії — в наданні оперативної підтримки Місії ООН у Кот–д’Івуарі на час виборів у цій країні. Туди передислокували два гелікоптери Мі–8МТ та обслугу з 25 українських військових.

У МЗС заяві Гриценка здивувалися. Там запевнили, що час передислокації українських вертольотів у Кот–д’Івуар, згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН, не перевищить чотирьох тижнів. Український вертолітний підрозділ виконує патрулювання, розвідку та перевезення персоналу ООН і вантажів під час президентських виборів. «На жаль, миротворча діяльність ООН передбачає безпекові ризики для «блакитних шоломів», на які вони, як і держави–контрибутори, йдуть свідомо і добровільно», — зазначили в МЗС. Дипломатичне відомство назвало схожим на «відверту дез­інформацію» твердження Гриценка, що держави Євросоюзу відмовилися від участі в миротворчій місії в Кот–д’Івуарі, й нагадали, що там беруть участь військові з Франції, Швейцарії, Польщі, Румунії, Сербії, Молдови, Росії та Туреччини.

Варто сказати, що українському солдату чи офіцеру не так просто потрапити до українських контингентів за кордоном, треба пройти великий конкурс і вимогливий відбір. Однак служба за кордоном — чи не єдине джерело гідного заробітку для наших військових, до того ж — «бойовий досвід», тож охочих не стає менше.

ДОВІДКА «УМ»

За даними Міноборони, українські військові беруть участь у місії ООН у Ліберії (275 військовослужбовців), у мiсії ООН та Багатонаціональних силах КФОР у Косово (разом 127 військових), місії ООН у Демократичній Республіці Конго (13 військових спостерігачів), спільних миротворчих силах у Придністров’ї (10 військових спостерігачів), місії ООН у Судані (11 військових спостерігачів), тренувальній місії НАТО в Іраку (10 офіцерів–інструкторів) та Міжнародних силах безпеки в Афганістані (13 військових: лікарі, сапери тощо).