Віддати «брату» все!

Судова тяганина між національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та приватним трейдером «Росукренерго» завершилася прогнозовано. Позавчора ввечері сторони оприлюднили текст домовленості. За нею, «РУЕ» погашає свою заборгованість: перед «Нафтогазом» — 1,7 млрд. доларів та перед російським «Газпромом» — 810 млн. доларів. Сама компанія отримує 12,1 млрд. газу, що нині належить «Нафтогазу».

Експерти одразу ж оцінили таку домовленість як украй небезпечну. А висновок iз прес–релізу НАКу — «Досягнуті домовленості дозволять зберегти газовий баланс України та забезпечити опалювальний сезон без додаткових кредитних ресурсів» — незалежні аналітики вважають перекручуванням фактів. Адже газовий баланс унаслідок реалізації угоди може постраждати насамперед.

«Незрозуміло, на які цілі «РУЕ» планує використати цей газ. Якщо на експорт, то в Україні порушиться баланс газу», — прокоментував «УМ» незалежний експерт у сфері енергетики Володимир Саприкін. Іншими словами, якщо новий власник пального, що нині закуплене за гроші «Нафтогазу» та зберiгається у підземних сховищах, захоче продати цей товар за кордон, то Україна не матиме достатньо газу. Адже 12,1 млрд. кубометрів — це рівно половина від усього накопиченого газу.

Звичайно, газ можна докупити — хоч би у того самого «Газпрому». Російська компанія з радістю продасть нам якнайбільше свого газу. Але — за якою ціною?.. Як відомо, так звана знижка 100 доларів за тисячу кубометрів, яку ми отримали як подарунок за «здачу Севастополя», поширюється тільки на придбання до 30 млрд. кубометрів російського газу. «Решту ж ми мусимо купувати за зов­сім іншими, до речі, найвищими в Європі цінами», — стверджує Саприкін. Відтак експерти порахували прямі втрати через домовленiсть між «Нафтогазом» та «РУЕ». «Навіть якщо газ реалізують на внутрішньому ринку, то за нинішньої ціни і з урахуванням отриманої компенсації втрати становитимуть 2,8 млрд. доларів», — вважає провідний експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко. Екс–уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський називає й іншу, вищу цифру — до 4 млрд. доларів.

«Від домовленостей між «Нафтогазом», «РУЕ» і «Газпромом» постраждає також бюджет України, який через позики держбанків уже прокредитував українську монополію на значну суму, щоб необхідні обсяги газу у ПСГ були закуплені», — каже Омельченко. Гроші, аби залатати «газову дірку», братимуть або з кредитів МВФ — оскільки дефіцитний український бюджет не витримає такої ноші, або підвищуючи вартість блакитного палива для населення. «Можна сподіватися, що навесні газ подорожчає суттєвіше, ніж планувалося. Скажімо, не на 50, а на 100 відсотків», — каже Володимир Саприкін.

«Цією оборудкою, очевидно, керував «Газпром». Адже подальший розвиток подій повністю у його інтересах, — сказав «УМ» Богдан Соколовський. — «Росукренерго» де–юре належить російському монополістові наполовину, а де–факто — набагато більше. Українській владі варто було би не доводити справу до суду, а врегулювати проблеми між господарюючими суб’єктами: це було б неважко. Натомість іноземна структура разом iз вітчизняними ділками практично пограбувала Україну».