Світло молитви за людські долі

Дорогі брати і сестри,

Українці, співвітчизники!

Ми продовжуємо те, що маємо продовжувати. Робимо те, що маємо робити.

Сьогодні по всій Україні та у світі вшановується пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору–геноциду.

Це роблять звичайні люди, незважаючи на формальності, владу, політиків.

Ідеться про людське.

Ідеться про українське.

Ідеться про ідентичність, національну, духовну, цивілізаційну приналежність.

Ідеться про особисту і національну гідність не бути байдужим, не забувати, не чекати, коли хтось зробить за тебе, а діяти і бути собою.

Так, це — питання національної, духовної і цивілізаційної приналежності. Хто ти, мій рідний брате? Українець чи духовний байстрюк? Людина духу чи варвар, байдужий до рідного народу, своєї землі і спільної долі?

Я відчуваю особливе хвилювання. Традиція, яку ми разом зробили загальнонаціональною, живе і житиме. Ця традиція — світла і свята.

Навіть найбільші супротивники наших ідей, противники самої України і українства усвідомлюють велику правду і колосальну силу справи, здійснену нами. Повернення правди про Голодомор — це велике змужніння нашого народу, чиї наслідки ще незримі, однак вони очікувані і сущі.

Ми сказали правду про Голодомор, щоб народ подивився собі в вічі. Щоб заглянув у велику безодню минулого, яке поглинало його дітей, державу, свободу і добробут. І усвідомив першопричину.

Наш захист — це ми. Це — готовність кожного бути нацією, не боятися свого імені, не зраджувати свого брата, не шукати ані чужих ідолів, ані столиць, не цілувати чужих клейнодів, а служити своєму стягові — він твоя воля, твоє життя і твоє майбутнє.

Пам’ять про Голодомор — це ліки, які рятують Україну від духовної летаргії і кончини у темних водах «чужих міров». І, найважливіше, це — світло молитви за конкретні людські долі. Це — найсвітліший акт, який підтверджує, що ти — людина, що твій дух — небайдужий, а серце здатне любити, страждати і вірити.

Саме це я хочу сказати тим, хто досі запитує: «Навіщо?» Задля вас, дорогі брати і сестри. Задля нас усіх.

Ми сказали правду. І всі знають цю правду. І навіть тоді, коли хтось сором’яз­ливо уникає слова «геноцид», він знає, що це був геноцид. Це знає світ і визнає. Світ на стороні правди — на нашій стороні.

Українська влада не повинна боятися пам’яті. Не треба боятися свого народу. Власного минулого. Свого майбутнього. Бо те, що ми робимо сьогодні, — це праця задля майбутнього. Це — головне пояснення для тих, хто запитує: «А що робити далі?».

Нація виростає з великої духовної солідарності. Це — головна передумова для будь–яких державних, політичних чи економічних звершень.

Я усвідомлюю нашу солідарність як єдність, в якій немає пафосу і фальші.

Не опускати рук. Йти далі. Малими справами готувати прихід нової доби — ось шлях, яким хочу йти і яким ідуть мільйони наших співвітчизників.

Запалена свічка у вікні в День Голодомору — це знак, що в нашій країні є любов і тепло. У цій традиції є велике благородство людей, які мають любляче і небайдуже українське серце.

Це — знак, що є український народ і що в ньому живе могутня сила, яка неминуче утвердить національну правду і справедливість.

Я думаю про майбутнє і вірю в наше добре майбутнє.

Ми робимо те, що маємо робити. Повертаємо національний дух, супроти якого дрібними і немічними є будь–які супротивники. Згадуємо мільйони людей, які у великому космічному всесвіті є оборонцями нашої правди.

Ми згадуємо обірване життя задля життя. Схиляємо голови. І в тиші, у власній душі чуємо голос народу, який був, є і буде завжди.

Слава Україні.

СКАНДАЛ

Партія «Наша Україна» засуджує намір херсонського міського голови Володимира Сальдо заборонити вшанування пам’яті жертв Голодомору. «Нашоукраїнці» закликають країни світу не допускати пана Сальдо на свою територію — про це сказано у заяві партії.

Справді, факт небувалий: мер Херсона оскаржив у суді заявку «НУ» на проведення 27 листопада заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Ідеться про офіційну державну скорботну дату, про виконання закону, ухваленого парламентом. Факт геноциду українців визнали десятки країн.

«Це вперше за шість останніх років місцева влада хоче заборонити громадську ходу на вшанування пам’яті жертв тоталітарного режиму, незважаючи на те, що область зазнала за роки сталінщини важких втрат», — наголошує «Наша Україна».