«Наколотi» й рудi, але не апельсини

У чотирьох районах завершено вакцинацію диких м’ясоїдних тварин, зокрема лисиць, від сказу. Востаннє таке щеплення проводили два роки тому. «Вакцинація організована Державним комітетом ветеринарної медицини коштом державного бюджету в тих областях, котрі межують iз Росією, зокрема в Луганській, Донецькій, Полтавській. А на Черкащині — у тих районах, що розташовані понад Дніпром на Лівому березі — Драбівському, Чорнобаївському, Золотоніському та частково Канівському», — розповів «УМ» Віктор Маламуж, заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в Черкаській області.

За словами Віктора Васильовича, область одержала майже 50 тисяч доз вакцини. Вже проведено моніторинг того, чи спокусилися рудохвості на розкидані приманки з вакциною. Та контроль за «поїданням» засвідчив: тварини не відмовилися від запропонованого щеплення — 89 відсотків розкладених для контролю приманок тварини з’їли.

Через певний термін, каже Віктор Маламуж, ветеринари визначать, чи з’явився у лисиць імунітет проти сказу. Для цього в області проведуть контрольний відстріл цих диких тварин, аби взяти для лабораторних досліджень їхню кров та інший необхідний матеріал. До речі, проведена вакцинація дворічної давнини дала свій результат, і сказ у 2009 році на Черкащині трохи «притих». Хоча загалом ця проблема є досить серйозною, оскільки лисиці нині — частi гості в населених пунктах області. А вірус сказу змушує їх кусати домашніх собак та котів. Не так давно в селі Дубіївка Черкаського району скажена лисиця напала на вівчарку. І хоча собака задушила рудохвосту, але й сама згодом загинула від страшної хвороби. А кілька днів тому в селі Коробівка Золотоніського району двох осіб покусав скажений кіт. Тепер люди змушені проходити курс лікування.

Узагалі лисиці та коти, наголошує Віктор Васильович, страждають від сказу практично однаково, оскільки мають спільну кормову базу — польових мишей. Їхні шляхи перетинаються ще й тому, що, на відміну від домашніх собак, котрі «служать» господарям із ланцюгом на шиї, коти гуляють самі по собі. Великою проблемою, каже Маламуж, є нині й те, що коли в населених пунктах оголошують про щеплення домашніх тварин від сказу, селяни ведуть на вигін лише корів, а на котів та собак не зважають. Тож доводиться ходити по дворах і проводити вакцинацію. Але якщо собаку можна застати біля будки, то кота спробуй знайти. Правда, в тих селах, у яких траплялися випадки зараження домашніх тварин на сказ, до вакцинації ставляться значно серйозніше.