Нескорений чернець

Климентій Казимір Шептиць­кий, архімандрит і глава греко–католицького монашого ордену Студитів, брат митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, помер 1 травня 1951 року у тюрмі російського міста Владимир, після років «чекістських» знущань і в’язниці. 30 жовтня, у Всеросійський день пам’яті жертв політичних репресій, архімандритові Шептицькому відкрили меморіальну дошку на Князь–Володимирському кладовищі. Могилу Климентія Казиміра Шептицького так і не знайшли. До меморіальної дошки поклали квіти, зокрема, керівництво Владимирської області РФ і українські дипломати з посольства України в Москві, на поминальних заходах були також представники Естонії, Литви та Польщі.

Граф за народженням, Климентій Казимір Шептицький отримав кілька освіт — юридичну та з лісівництва, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, був депутатом австрійського парламенту, співавтором «Загального австрійського закону про ліси». У 1911 році він став ченцем і зрікся заможного шляхетського життя. За спогадами сучасників, разом iз братією тягав по львівських вулицях відра з вугіллям, мив посуд. У 1918–му став архімандритом — настоятелем монастиря в Уневі, склав статут для монахів Студитського ордену, відомий під назвою «Типікон». Під час Другої світової і німецької окупації брав участь у порятунку євреїв, їх ховали у греко–католицьких монастирях і далi переправляли до підугорської України. Восени 1944–го митрополит Йосип Сліпий звів Климентія Шептицького у сан архімандрита монахів Студитського ордену і призначив керівником делегації на переговорах з органами радянської влади. Москва взялася ліквідувати УГКЦ, усіх уніатських єпископів арештували. УГКЦ фактично очолив архімандрит Климентій Шептицький, він закликав священиків не погоджуватися на перехід під Російську православну церкву.

Приводом для арешту Климентія Казимiра Шептицького став його лист до Ватикану, де він описував переслідування, від яких потерпало греко–католицьке священство. НКВС перехопив цього листа, архімандрита Шептицького арештували під час вечiрньої молитви. У Київській внутрішній в’язниці МВС над ним знущалися морально і фізично, примушуючи визнати зверхність Московського патріархату, але отець вистояв. Через рік його засудили до восьми років позбавлення волі й відправили до владимирської в’язниці, де він і помер. За життєвий подвиг Папа Римський Іван Павло ІІ беатифікував Климентія Казиміра Шептицького, його причислили до лику блаженних. Також його визнали «Праведником народів світу» за порятунок євреїв.