Як повідомила прес-секретар керівника СБУ Ігоря Смешка Марина Остапенко, ще наприкінці квітня Президент підписав указ про призначення першим заступником голови СБУ народного депутата Володимира Сацюка, члена фракції СДПУ(о). Тож відтепер у головного охоронця нашої з вами безпеки перших заступників стало двоє (є ще шестеро «звичайних»).

Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 93-відсоткового пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь». Це рішення прийнято всупереч рішучим запереченням з боку парламентської Спеціальної контрольної комісії, яка виношувала намір повторно внести це підприємство до переліку тих, які не підлягають приватизації, а також незважаючи на заклик «нашоукраїнців» тимчасово припинити продаж об'єктів державної власності.

Провладні телеканали люблять показувати, як народні депутати духопелять один одного в сесійній залі. Звісно, за умови, що серед учасників фізичних «дебатів» «засвітився» хтось з опозиції — це ж просто задоволення, проїхатися по «невихованості й безкультур'ю» «наших українців», БЮТівців або й (залежно від політичної доцільності такої критики на даний момент) соціалістів із комуністами. Однак такі «цікавинки», на жаль, для любителів «гарячих» фактів та їхніх господарів, трапляються нечасто. Хоч бери та проси нардепів битися частіше! Можливо, саме з метою допомогти телевізійникам з інформаційним приводом народний депутат Петро Писарчук (фракція СДПУ(о)) й вирішив вдатися до непарламентських методів з'ясування стосунків. Хоч поза стінами ВР такі «розборки» навряд чи кого зацікавлять. Та й по телебаченню такого не покажуть, бо навряд чи іміджу «об'єднаних» есдеків допоможе демонстрація побитого їхнім однопартійцем громадянина, читай — виборця. А пан Писарчук нібито доклав руку до обличчя саме «пересічного» українця, львівського перукаря Арама Каракова.

Учора парламентський день знову пройшов під «стягом» Мукачева: керівництво Генпрокуратури, МВС та СБУ знову звітувало перед депутатами про розслідування тих колiзiй, що відбулися на виборах міського голови 18 квітня. На порядку денному стояли й інші питання, зокрема лідер комуністів Петро Симоненко до цього порядку кілька разів вносив питання про відкликання українського контингенту з Іраку (ліві навіть вивісили перед президією велике гасло-простирадло з цього приводу). Але найважливішим залишився Мукачів — містечко, котре віднедавна кидає у холодний піт своєю «демократичністю» увесь західний світ. Однак, як і перед святами, нічого конкретного від «силовиків» нардепи не почули.

Верховну Раду сьогодні пікетували. Причиною, яка змусила двадцятьох «протестантів» прийти під стіни головного законодавчого органу України, а згодом і лягти на проїжджій частині перехрестя між вулицями Грушевського та Шовковичною, аби бодай якось привернути до себе увагу народних обранців, стали не «мукачівські події», які вчора були центральною темою пленарного засідання. Хоча біда у донеччан — а пікетники були саме з Донецької області — де в чому перегукується з проблемою мукачівців. Бо протестували ці люди проти корупції в державних структурах та правоохоронних органах регіону. У руках доведені до відчаю донеччани тримали плакати з написами «Конституційні права подають сигнал SOS»; «Прекратите судебный произвол в Донецкой области»; «К ответу судей за несправедливые решения!» тощо.