Наше «фе» під пальмами

Саміт Ялтинської європейської стратегії цьогоріч відбувається вже всьоме. Ініціатор зібрання, відомий український оліграх та меценат Віктор Пінчук, дбайливо плекає своє дітище — і небезуспішно. До Лівадійського палацу щороку приїжджає все більше й більше іменитих гостей, які у стінах палацу останнього російського царя намагаються говорити про вічне. Тобто про переосмислення базових підходів в економіці, політиці та міжнародних відносинах, ключові загрози та виклики — зміни клімату тощо, моделі модернізації сучасного світу. Іншими словами, обговорюють теми, які мають вплив на досить віддалену перспективу. Утiм перші особи, яких радо чекають на саміті, звертають увагу й на більш приземлені речі.

Серед когорти VIPiв, які ще позавчора почали з’їжджатися до Лівадії, — ціла низка «ексів». Це колишній американський пре­зидент Білл Клінтон, екс–президент Поль­щі Олександр Квас­нєвський, який є головою правління форуму, колишній глава української держави, за сумісництвом тесть ініціатора саміту Леонід Кучма, колишній Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Серед «гравців основи» — президенти України та Польщі. Учора, до речі, відбулася перша очна зустріч Віктора Януковича з новообраним польським колегою Броніславом Коморовським. Два очільники держав проводили перше засідання на форумі. Другими — у діалозі про глобальну економіку та Україну — були вітчизняний Прем’єр Микола Азаров та директор–розпорядник МВФ Домінік Строс–Канн.

Перед прильотом до України служба пана Коморовського, якого й так звинувачують у надмірній активності в східному напрямку, поширила повідомлення, що Польща дуже позитивно налаштована до України — як і до всіх своїх східних партнерів. Теза про особливу роль, яку любив повторювати трагічно загиблий Лех Качинський, цього разу не прозвучала. До речі, якщо літак Януковича приземлився в севастопольському аеропорту «Бельбек», то делегація Коморовського віддала перевагу аеропорту «Сімферополь», який хоч і розташований далі від «Лівадії», але є краще оснащеним.

Відкриваючи дискусію, Віктор Янукович виглядав доволі сміливо. У стінах, які пам’ятають ще Сталіна, Рузвельта і Черчілля, Президент України обрав наступальну стратегію. Ставлення Євросоюзу до нашої країни він назвав формальним. І, користуючись нагодою, що в залі присутні персони, які визначають сучасну європейську політику, пояснив свою думку. Так, за словами В.Я., Захід вимагає від нашої держави «в односторонньо­му порядку скасувати тарифні й нетарифні» обмеження на імпорт. Тому, щоб Україні скористатися паритетним правом і самій завойовувати західні ринки, нам, на думку Януковича, треба докласти величезних зусиль та витратити мільярди євро.

Натомість євроінтеграція, вважає глава держави, має бути взаємовигідним проектом. Аби присутні не надто мучилися над трактуванням сказаного — чи то Україна просить грошей, чи то натякає на згортання програм співробітництва з Євросоюзом, Янукович заявив — наша держава не бачить альтернативи вступу до євроструктур. Але форми й темпи співпраці обиратиме сама. Сказане, наголосив український Президент, стосується також США і Росії.

Особливо не сподобалася Януковичу позиція офіційного Брюсселя, який сьогодні навіть не готовий розглядати можливість членства України у євроструктурах. З огляду на це, Президент наголосив, що Україна активніше дбатиме про власні інтереси. Відповіді єврокомісарів на цей «лист Чемберлену» можна очікувати вже найближчим часом.