Звіт «регіонального» мера кореспондент херсонської газети «Вільний вибір» Дементій Білий запам’ятає надовго. Під час виступу Володимира Сальдо перед виборцями 14 вересня в обласному Музично–драматичному театрі ім. Миколи Куліша журналіста добряче пошарпала охорона. Так принаймні стверджує сам Білий.

Без обов’язкових квот у тих чи інших сферах українська може вже за кілька поколінь втратити комунікативну функцію й перетворитися на мертву мову. Такий висновок оприлюднив віце–президент Української ліги зв’язків iз громадськістю Олег Медведєв у своєму дослідженні «Мовний баланс–2». Використовуючи дані всеукраїнського перепису населення 2001 року, а також пізніші соціологічні дослідження експерт підрахував, що наразі 36% громадян України в родині спілкуються лише українською мовою, 36% — лише російською, а 27%, залежно від обставин — або українською, або російською. Таким чином, при етнічному співвідношенні українців і росіян відповідно 77,8% до 17,3% українську та російську мови в цілому практикують по 63% громадян. Однак частка української мови у більшості сфер є меншою за половину.

В Україні черговий паспортний «цейтнот»: але тепер громадяни не можуть отримати не закордонну «книжечку», а внутрішній документ — паспорт громадянина України, без якого, до речі, не проголосуєш під час місцевих виборів 31 жовтня. У паспортних столах при міліцейських підрозділах кажуть, що паспортний дефіцит виник через недостатнє фінансування, а відтак, і відсутність бланків. Люди бояться, що через дефіцит вони не зможуть проголосувати. Адже в окремих випадках їм обіцяють видати паспорт не раніше... листопада!

«Стоп КГБ», «Історикам свободу», «Це Володимирська чи Луб’янка?». З такими гаслами вчора під стінами СБУ протестували проти кримінального переслідування істориків, цензурування історії та перевищення СБУшниками своїх повноважень. «Оскільки СБУ офіційно розпочала пошуки «третіх осіб», яким нібито призначалася інформація з конфіскованого ноутбука історика Руслана Забілого, ми хочемо показати, що ця інформація призначена для всіх громадян країни», — пояснює активіст громадського руху «Відсіч» Катерина Чепура. Пікетувальників закликали принести із собою диски з такою інформацією, які в організованій формі склали перед стінами СБУ.

У Севастополі встановлять продубльовані російською мовою інформаційно–вказівні дорожні знаки. Відповідний проект рішення, розроблений Партією регіонів, на сесії 14 вересня майже одноголосно підтримала міськрада. Як розповів «УМ» виконувач обов’язків начальника відділу зв’язків зі ЗМІ та громадськими організаціями Севастопольської міськради Віталій Леонов, встановити російськомовні знаки депутати планували ще раніше — до початку курортного сезону. Однак на заваді такому задуму став уряд Тимошенко, який запізно ухвалив бюджет. А влітку, мовляв, вдалося «трохи заробити», тому з’явилася можливість провести таку необхідну роботу. «До 15 жовтня знаки продублюють російською. Таким же шрифтом і розміром. На це піде близько 150 тисяч гривень із дорожнього фонду, — каже Леонов. — Причини всім зрозумілі: наше місто з туристичним потенціалом, а цього року було багато іноземних туристів. Російська ж мова — це мова міжнародного спілкування, як і англійська, іспанська чи французька. Крім того, ми пішли назустріч громаді, адже 95 відсотків населення міста — російськомовні».

Відтепер про борців за вільну Україну можна дізнатися не лише з книжок. Львівська міська громадська організація «Підкова» з 19 вересня починає проводити патріотичні екскурсії, присвячені українському визвольному рухові ХХ століття: діяльності Легіону українських Січових стрільців, Української Галицької армії, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. У рамках екскурсійного циклу «Країна Героїв» розроблено шість одноденних автобусних турів: «Стежками Степана Бандери», «Три провідники», «Золота Поляна», «Там на горі, на Маківці», «Підпільний парламент», «На полях двох битв».

Після старту нового навчального року з’ясувалося, що не всі потенційні прикарпатські школярі спромоглися вчасно вирушити в Країну знань. Аби знайти прогульників та з’ясувати причини їх­ньої тривалої відсутності за партами, довелося підключати міліцію. За десять днів інтенсивних пошуків, як повідомила «УМ» начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей обласного УМВС Алла Лемчак, вдалося натрапити на сліди півтора десятка неповнолітніх, котрі самі собі продовжили канікули. Восьмеро з них (переважно підлітки, які ростуть без батьків у сім’ях родичів) уже повернулися в рідні класи, одному «петеушнику» знайшли посильну роботу.