Батумський переполох

06.05.2004

      Учорашній день ознаменувався для Грузії численною демонстрацією, що проходила в столиці Аджарської автономії. За різними даними, від 15 до 20 тисяч прихильників негайної відставки глави Аджарії Аслана Абашидзе з ночі мітингували на вулицях Батумі. Тоді в місті зазвучали перші автоматні черги. Пізніше депутат грузинського парламенту Георгій Бокерія засвідчив, що «учасників акції оточено. Іде стрілянина в повітря з вогнепальної зброї», — передає «Новості-Грузія». Мітингуючі скандували: «Геть диктатора!», «Хай живе єдина Грузія!». Їхній запал підігрівали повідомлення про перехід на бік опозиції представників різних офіційних структур автономії: починаючи від міністрів і депутатів і закінчуючи Аджарською державною капелою. П'ятеро учасників мітингів було поранено.

      Офіційний Тбілісі проводить активну інформаційну кампанію проти Абашидзе. Так, демарш першого заступника міністра внутрішніх справ Аджарії Елгуджи Джинчарадзе в грузинському Міністерстві держбезпеки прокоментували наступним чином: «Владарювати йому залишилося недовго». Як повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі, настрої в Аджарії подібні до тих, які призвели до відставки Шеварднадзе у листопаді минулого року.

      Схоже, у Тбілісі вирішили одним махом покінчити з затягнутим протистоянням. Відразу після силового розгону  в Батумi вівторкової студентської демонстрації — водометами і залізними кийками — президент Грузії Михайло Саакашвiлі провів екстрене засідання Ради нацбезпеки. Після цього з Тбілісі до Аджарії виїхало декілька автобусів співчуваючих аджарській опозиції, проте на адміністративному кордоні на річці Чолокі «невідомі» зупинили їх обстрілом. Про застосування сили діючої аджарської влади щодо опозиції говорять усі ЗМІ. Так, у Кедському районі незаконні збройні формування обстріляли автобус iз опозиціонерами, які направлялися в Батумі. За інформацією лідера руху «Наша Аджарія» Тамаза Діасамідзе, внаслідок нападу було поранено двох людей.

      Грузинська влада не полишає спроб якомога швидше і без галасу погасити розбурханий конфлікт. Незважачи на причетність Абашидзе до «найтяжчих злочинів», Михайло Саакашвілі пообіцяв йому безпеку, якщо той погодиться покинути територію Грузії. Він переконаний, що аджарський лідер черпає свою впевненість у присутності на території автономії підрозділів російських Збройних сил, проте відзначив, що росіяни дотримуються нейтралітету. Ще в неділю Саакашвілі висунув Абашидзе ультиматум: у 10-денний термін розпочати роззброєння незаконних формувань. У разі непокори «аджарського лева» він збирається використати конституційне право розпуску аджарської влади і призначити дострокові вибори в автономній республіці.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>