Фіктивні узи Гіменея

Шлюбну аферу, яку «прокрутив» Володимир, англійські газети вже назвали найбільшою за останнє століття. Нелегал із естонським паспортом устиг влаштувати у католицькій церкві Петра і Павла в місті Сент–Леонард сотні фіктивних шлюбів африканок із британцями. Найбільший шок жителів Великобританії викликав той факт, що спільником афериста виявився... чорношкірий священик–гомосексуаліст вищезгаданої церкви Алекс Браун, який не приховує своєї нетрадиційної орієнтації. Він і вінчав «молодят». А от «постачальником» наречених виступав нігерійський пастор Майкл Аделасойе — колишній юрист, який був спеціалістом iз питань міграції.

Правоохоронці зацікавилися діяльністю аферистів рік тому, оскільки Божий храм став справжнім шлюбним конвеєром — священик Алекс Браун давав «благословення» десяткам пар за день. У цей час Володимир Бучак шукав нових клієнтів здебільшого серед представників східноєвропейської громади в місті Хастінгс, готових за три тисячі фунтів стерлінгів (близько 4500 доларів) стати фіктивним чоловіком або дружиною. За згодою обох сторін Володимир брав напрокат одяг та обручки. Самі ж «молодята» (нерідко вони мали на батьківщині законну «половинку». — Авт.) знайомилися за кілька хвилин до обряду! Вони, як і аферист, знали, що справа вигідна і прибуткова. Адже британські закони визнають легальними і цивільні, і церковні шлюби. Відтак після одруження представниці Африканського континенту мали такі ж права, як і корінні жителі Великобританії. А аферисти, у свою чергу, від задоволених клієнтів отримували більше 15 тисяч доларів (!).

Наразi Англійський Королівський суд визнав Володимира Бучака винним в організації з липня 2005 по липень 2009 року 383 фіктивні шлюби. Вирок аферисту–нелегалу оголосять уже наступного місяця. Наразі ж чоловік перебуває у в’язниці. Усі, хто знає Володимира особисто, не дивуються, що він має проблеми із законом. «Мені так соромно, Вова — мій однокласник, — не стримує емоцій у розмові з «УМ» Оксана (ім’я змінене на прохання співрозмовниці. — Авт.). — У школі №30, де ми вчились, він був авторитетом для хлопців, його побоювались, тому що міг добре побити. Дівчатам такий хуліган подобався, хоча вчився дуже погано, прогулював уроки. У нього є старший брат, думаю, багато він перейняв у нього, адже там теж є зв’язки з криміналом, — він займався рекетом. Мама їхня старалась працювати день і ніч в ательє «Пушинка», щоб у синів було все необхідне, а діти, залишені самі на себе, виховували себе та інших».

Тим часом мама Володимира Бучака Галина Георгіївна переконана, що син не винен. «Він не злодій. Нікого не вбив, нікому нічого поганого не зробив. Священик же — не бандит, це свята людина. От і син допомагав йому, — каже жінка в інтерв’ю газеті «Факти» і вважає, що до такого життя його довели фінансові негаразди. — Син поїхав до жінки на ім’я Лариса в Естонію, з якою познайомився заочно. Звідти вони переїхали в Англію. Одружились, у них росте син Максим. Розповідав, що продавав у Англії морозиво».

Що ж до «святих» священика і пастора, то їх випустили з–під варти на підписку про невиїзд. А ось за «закоханими» парами слід вистиг — пiд час слідства вивели на чисту воду тільки десятеро «одружених».