Місія «Мішлен»

11.08.2010
Місія «Мішлен»

Паризький ресторан Bristol — з трьома зірками Mishelin. (Фото з сайту din_inginfrance.com.)

Брати Андре та Едуард Мішлени із французького Клермон–Феррана були власниками компанії, що виготовляла автомобільнi шини. 110 років тому, у серпні, вони видали довідник для автолюбителів iз дорожними картами, адресами заправок, готелів та механіків. Мішлени, для яких найголовнішим було переконати автомобілістів частіше вирушати в дорогу (і в результаті частіше міняти шини) були досить амбітними. У передмові до невеликого довідника, що вийшов тиражем 35 тисяч екземплярів, вони написали: «Він народився разом зі століттям і проживе не менше 100 років». Тоді шиновиробники не могли і мріяти, що на їхній Michelin будуть рівнятися найкращі шеф–кухарі світу. І в першому випуску довідника, звичайно, згадувалися місця, де автомобілістам можна перекусити. У 1926 році в Michelin уперше з’явився зірковий рейтинг ресторанів.

Формально Michelin і досі орієнтується на автолюбителів. Утім тепер дороговкази — за зірками, які незалежні експерти присуджують ресторанам. Навіть одна мішленівська зірка — це дуже серйозна нагорода. Дві зірки свідчать, що страви в цьому ресторані — витвори кулінарного мистецтва. Якщо зірок три, це означає, що вам гарантовані кулінарні шедеври, тут — висока кухня і бездоганний сервіс.

90 інспекторів Michelin збирають матеріали для довідників у режимі суворої конспірації, яку найяскравіше ілюструють події кінця 2008 року. Тоді призначили нового редактора видання. Уперше за всю історію ним стала жінка та ще й не француженка, а німкеня Юліана Каспар, але найголовніше інше — фото цієї пані, яка працювала інспектором і надалі вирішила не відмовлятися від експертної місії, журналістам так і не вдалося ніде віднайти. У середньому інспектори Michelin за кошти видання перевіряють упродовж року 240 ресторанів, накручують 30 тисяч кілометрів і проводять 150 ночей у готелях. Щоб рейтинги не застаріли, інспектори намагаються обходити ресторани хоча б раз на півтора року. У результаті гурмани мають довідник формату трохи більше А5, де на двох тисячах сторінок дуже тонкого паперу переважно спеціальними позначками викладено дані про понад 45 тисяч ресторанів і готелів.

У списку стандартів, за якими експерти Michelin оцінюють заклади харчування, за неофіційними даними, 14 пунктів. (Щоб уникнути можливих спекуляцій щодо необ’єктивності, ця інформація також засекречена). Michelin враховує все: популярність закладу, відповідність цін рівню сервісу, технологію приготування страв, їхнє оформлення, сервірування і навіть вигляд iз вікна та, пардон, додаткові зручності. Проте, як би експерти не доводили свою об’єктивність, їхні критики знаходять, до чого присікатися. Наприклад, у кулінарному світі неоднозначно сприйняли присуджену минулого року третю зірку паризькому ресторану Bristol, де раз–двічі на тиждень обідає президент Франції Ніколя Саркозі. Підозри у критиків закрадаються ще й тому, що шеф–кухаря Bristol Еріка Фрешона, якого вже нагородили орденом Почесного Легіону, Саркозі публічно називає не лише найкращим кухарем, а й другом.

Нині гастрономічною столицею світу, за версією Michelin, є Токіо, де сукупна кількість ресторанних зірок — 277. Це майже у два з половиною рази більше, ніж у Парижі й утричі більше, ніж у Нью–Йорку. Щоправда, таке порівняння не зовсім коректне з огляду на те, що у столиці Японії близько 160 тисяч ресторанів, в американському місті — 25 тисяч, а в столиці Франції — лише 13 тисяч.

Тепер про своє. Жоден український ресторан не має мішленівських зірок, втім як і російський. Першим у Східній Європі відзнаку Michelin отримав у 2008 році ресторан Allegro при готелі Four Seasons у Празі. Зірково–мішленівські ресторани тільки недавно з’явилися в Копенгагені, Гельсінкі, Афінах, Осло, Гетеборзі та Стокгольмі. До речі, за правилами Michelin, ресторани не можуть використовувати зірковий рейтинг із рекламною метою.

 

НАША ВІДПОВІДЬ

Зірки Куліни

Михайло ПЕРЕСІЧНИЙ,
президент Асоціації кулінарів України:

— Щоб наші ресторани отримали зірку Michelin, ще треба працювати у багатьох напрямах: сервіс, технології приготування страв, упровадження новітніх технологій. Треба, щоб були кулінарні традиції.

Наша асоціація розробила положення про українські кулінарні зірки — «Куліни». Куліна — це ім’я богині кулінарії, другої доньки бога лікування — Асклепія. Ми присвоюватимемо від однієї до п’яти зірок Куліни не лише ресторанам, а й закладам харчування так званої соціальної сфери: шкільним, студентським і робітничим їдальням тощо. Оцінюватимуть заклади експерти асоціації. Якщо ресторан захоче отримати нашу зірку, він має подати заявку, ми приходимо інкогніто й виставляємо оцінки. У грудні плануємо оголосити перші результати. За положенням, усі витрати пов’язані з проведенням оцінювання — це кошти спонсорів та закладів ресторанного господарства, що висувають своїх представників до участі у проекті.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>