Ваші документи, громадяни абітурієнти!

13.07.2010
Ваші документи, громадяни абітурієнти!

Ярослав Болюбаш. (Фото Тетяни Шевченко.)

У цьогорічних абітурієнтів та їхніх батьків на носі «гаряча пора» — післязавтра, 15 липня, в українських вищих навчальних закладах починається вступна кампанія. Так, майбутні студенти, озброївшись папками з документами та залізним терпінням, будуть упродовж двох тижнів оббивати пороги омріяних університетів та інститутів. Про те, що потрібно врахувати, до чого готуватися і на що не зважати, «УМ» розповів директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України Ярослав Болюбаш.

 

«Цього року абітурієнтам створили кращі умови для вступу»

— Пане Ярославе, чи могли б ви окреслити основні відмінності вступної кампанії — 2010 порівняно з попередніми роками?

— Нововведень досить багато. Насамперед у цьогорічній кампанії можуть враховуватися сертифікати 2008 та 2009 року разом із сертифікатами, отриманими у цьому році. Крім того, всі абітурієнти тепер мають право вибору оцінок із предметів, тести з яких вони писали у попередні роки. Наприклад, українська мова може бути із сертифіката 2008 року, а математика — з 2010. Це дуже зручно для тих, хто не вступив у попередні роки, — можна обрати кращу оцінку чи більш високий бал з того чи іншого сертифікату.

Наступна зміна. Тепер абітурієнти, які здобули середню освіту в 2007 році й раніше та вступають на заочну форму навчання, мають право вибору: проходити ЗНО або складати вступні екзамени у вищому навчальному закладі.

Йдемо далі. Цього року нарешті вступила в силу прекрасна норма — обмеження кількості вищих навчальних закладів, до яких можна подавати документи. Відтепер абітурієнт обирає лише п’ять навчальних закладів і в кожному — максимум три напрями (спеціальності). Подання заяви на заочну й денну форму навчання вважається однією спробою. Фактично в абітурієнтів є достатній вибір — загалом 15 варіантів. Думаю, це справедливо.

— А де зазначатиметься, що абітурієнт вже вичерпав свій «ліміт»?

— Про те, що абітурієнт подав документи до того чи іншого ВНЗ, робиться відмітка на зворотному боці оригінала сертифіката — його буде розліновано на 15 рядків.

— Які ще зміни вступають у силу?

— Ще цього року враховується середній бал атестата — за 200–бальною шкалою. Абітурієнтам, які здобували повну загальну середню освіту на основі, наприклад, медичного коледжу й отримали по закінченню лише диплом «молодшого спеціаліста», середній бал рахується за всіма оцінками, вказаними в дипломі.

Є ще одна особливість: якщо абітурієнт має із профільних загальноосвітніх предметів високий бал (не нижче 170), а з непрофільних загальноосвітніх — непрохідний, менший ніж 124, у нього однаково лишається шанс бути зарахованим. Минулого року було багато випадків, коли з української мови абітурієнти набирали 123,5 бала. Але рішення про зарахування має виносити лише приймальна комісія.

— Розібратися в усіх нововведеннях абітурієнтам та їхнім батькам украй непросто... Мабуть, у навчальних закладах теж виникає чимало питань?

— Отим–то і відрізняється цьогорічна вступна кампанія: з’явилося більше проблем і для апарату Міністерства освіти і науки, і для приймальних комісій: потрібно ж буде перевіряти достовірність сертифікатів різних років. Крім того, ми очікуємо, що вступна кампанія буде і для ВНЗ, і для нас, органів управління, складнішою. Але і позитиви теж є: створено кращі умови для абітурієнтів. Наприклад, черги зменшаться при поданні документів.

— Окрім усіх інших змін, нинішня вступна кампанія буде скорочена в часі у порівнянні з минулорічною...

— Так, на основі повної та базової загальної середньої освіти починається прийом документів 15 липня і 31 закінчується. Для тих, хто буде складати вступні екзамени, відведено термін з 23 по 31 липня. А з 1 по 10 серпня відбуватиметься зарахування за бюджетом, по 25 серпня — за контрактом.

«Абітурієнт повинен здавати документи лише особисто»

— Чи має студент право подавати копії документів, не пред’являючи оригіналів?

— Ні, не може. Інакше документи не приймуть. Причому заяву та документи на вступ абітурієнт подає лише особисто.

— Копії повинні завірятися нотаріально?

— У правилах вступу зазначено, що всі копії документів завіряються за оригіналами у приймальних комісіях. Тому даремно гроші на нотаріусів витрачати не варто.

— Скажіть, а чи мають вищі навчальні заклади проводити додаткові іспити?

— Не мають!

— А обсяг держзамовлення змінився?

— Його ще не визначено постановою Кабміну. Але проектні показники державного замовлення узгоджені на всіх рівнях. Ми розраховуємо, що цього тижня ця постанова буде прийнята.

— І чого чекати абітурієнтам, які мріють вступити на бюджетну форму навчання?

— На бакалавра держзамовлення — на рівні минулого року з незначним збільшенням на заочну форму навчання. На молодшого спеціаліста — збільшиться десь на 20 відсотків (адже кількість випускників–дев’ятикласників у порівнянні з попереднім роком зросла на 221 тисячу). Але той ажіотаж абітурієнтів, який ми прогнозували на основі базової середньої освіти, буде дещо погашений прийняттям закону про перехід на 11–річний термін навчання у загальноосвітній середній школі.

— А яку хвилю абітурієнтів чекаєте?

— Цього року ми маємо випускників старшої школи 387 тисяч — це на 28 тисяч менше, ніж у 2009 році. Менше стало і випускників професійно–технічних училищ — майже на 6,5 тисячі осіб. Але ми все одно очікуємо більше абітурієнтів — багато піде на заочну форму навчання. Будемо сподіватися, що до нас прийде більше іноземців, оскільки проголошено можливість навчання українською, російською, англійською та іншими мовами. Хоча навчальним закладам буде непросто набрати викладачів, які б забезпечували це навчання.

— Скажіть, а кількість тих же приватних вузів цього року зменшилася?

— Ні, приблизно така ж сама і лишилася.

— Думаю, що багатьох хвилює питання щодо вартості навчання на наступний рік. Чи варто чекати серйозних підвищень?

— Більшість вищих навчальних закладів, усвідомлюючи, що в Україні криза, що прибутки громадян не зростають, залишили без змін вартість навчання. Як тільки запрацює система «Конкурс», буде видно цифри. Але можна орієнтуватися на 2009 рік і якесь незначне збільшення.

«Усі пільговики будуть у рівних умовах»

— Окреме питання стосується пільговиків. За новими правилами, кожен вищий навчальний заклад може сам установити собі квоту на прийом пільгових категорій, чи не так?

— Саме так. І вона не може бути меншою ніж 25 відсотків від обсягу державних замовлень. Водночас переможці міжнародних, всеукраїнських олімпіад із базових предметів, призери всеукраїнських конкурсів–захистів науково–дослідницьких робіт, учні–члени Малої академії наук України не входять у цю квоту — вони зараховуються поза конкурсом.

— Але як же тепер набиратимуть пільговиків — у порядку живої черги? Хто встиг — той і став студентом?

— Ні! Вони всі будуть у рівних умовах. Наприклад, на 25 місць подало заяви 100 пільговиків. І серед них буде внутрішній конкурс — за кількістю набраних балів.

— Але раніше була інформація про те, що пільговики мають право вступати лише в один ВНЗ. Виходить, що більшість із пільговиків, які не увійдуть у квоту, своєю пільгою так і не скористаються?

— Ні, неправильно. Вони, як і решта абітурієнтів, мають можливість випробувати сили в кількох навчальних закладах, надаючи копії документів на пільгових умовах.

— Саме з пільговиками було пов’язано найбільше нарікань у попередні роки: мовляв, через них багато здібних дітей із високими балами не мають можливості вступити на обрану спеціальність.

— Це дійсно дуже серйозна проблема. Ось я зустрічався з грузинськими колегами — у них ніяких пільг нема. Тільки сертифікат. Але й «обрубати» все одним рішенням теж не можна. Це потрібно вирішувати комплексно. Якщо йдеться про сироту — держава має подбати про її матеріальне забезпечення — одяг, харчування. Якщо йдеться про чорнобильця, тоді мають виділяти кошти на оздоровлення. Але не можна змішувати поняття. Адже якщо на міжнародні відносини йдуть діти, які не можуть за фізичним станом бути дипломатами, але мають пільгу, — це теж ненормально. Крім того, у нас сьогодні відсутній перелік медичних протипоказань на ту чи іншу спеціальність. Ми з МОЗ готували його двічі — Мін’юст не затверджує, аргументуючи, що це — порушення прав людини. Але ж ми маємо дитину попередити, що з такими ось захворюваннями на цю чи іншу спеціальність вона не може йти, бо потім не спроможна буде працювати. Ну не може людина, наприклад, працювати у харчовій промисловості, якщо у неї екземні захворювання! Але всі ці питання вимагають комплексного підходу.

— Скажіть, а чи відбулися в нас зміни щодо популярних серед абітурієнтів професій?

— Починаючи десь із позаминулого року, абітурієнт почав цікавитися попитом на ринку праці — не просто керуватися у своєму виборі захопленням. Зрозуміло, що серед економістів, юристів зараз багато безробітних. Тому в нас сьогодні «пішло» будівництво, нафтогазова справа. Набули популярності й технічні спеціальності. Особливо комп’ютерні науки і технології. Тепер абітурієнта скеровують не тільки батьки, а й ринок праці.

 

ДО РЕЧІ

«Систему «Конкурс» намагалися зламати хакери»

— Пане Ярославе, розкажіть, як Міносвіти буде контролювати хід вступної кампанії? Що робити людям, якщо вони зіштовхнуться з порушенням правил прийому, зі зловживаннями?

— Для Департаменту вищої освіти і загалом для МОН вступна кампанія — це завжди надзвичайно напружена робота. Але ми повністю готові. Створено оперативний штаб, підготовлено кімнату для прийому громадян, буде працювати багатоканальний телефон міністерства (486 28 49).

— А сайт (www.vstup.info), де абітурієнти могли раніше прослідкувати свій рейтинг, працюватиме?

— Звичайно! Інформаційно–пошукова система «Конкурс» нам дуже допомагає. Це унікальна система, яка не має аналогів у світі, і ми нею дуже пишаємося. Бо минулого року за літо було майже 50 мільйонів відвідувань із 94 країн світу. І все там — як на долоні. Я вам наведу випадок. Одна мати з Івано–Франківщини прийшла до мене з’ясовувати конфліктну ситуацію: син не вступив на юридичний факультет до Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Я відкрив при ній цю систему. Виявилося, що на 25 бюджетних місць її син знаходився десь поза 700–м місцем. Вона побачила все на власні очі й мусила змиритися. Такої відкритості немає ніде — увесь світ дивиться на цей список, і тут уже нічого не підправиш. Щоправда, на цю систему сильно полювали хакери.

 

важливо знати

У Міносвіти працюватиме кімната для прийому громадян та багатоканальний телефон: 486 28 49. А на сайті www.vstup.info абітурієнти зможуть прослідкувати свій рейтинг в обраному ВНЗ.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>