Підсадний мер

02.07.2010
Підсадний мер

Олександр Попов. (Фото з сайту minjkg.gov.uа)

У столиці — революційні зміни: за київським мером Леонідом Черновецьким «регіонали» призначили «наглядача» Олександра Попова. Віднедавна міністр житлово­комунального господарства оселився в колишньому кабінеті Олександра Омельченка й обіймає посаду першого заступника голови КМДА. Уже й перші кадрові рішення є: цілу бригаду заступників Черновецького відправлено у вільне плавання. Експерти переконують: відтепер саме Олександр Попов виконуватиме обов’язки міського голови. А Леонід Черновецький перетвориться на «британську королеву», який «царствує, але не править». Так, Партія регіонів починає наступ на столицю, де має низький рейтинг, і передвиборчу кампанію: із Попова «регіонали» мріють виплекати повноцінного кандидата на виборах мера. Часу в Олександра Попова на це чимало, адже місцеві вибори в Києві, швидше за все, відбудуться не раніше, ніж через два роки.

 

Усе законно, але нечесно?

Усунення «регіоналами» Черновецького з політичного олімпу назрівало давно: останні «китайські» попередження за бездіяльність для «молодої» команди від уряду та Президента, звинувачення у махінаціях, порушені кримінальні справи проти столичних чиновників — усе це чітко давало зрозуміти: київський мер «випав» з орбіти Януковича. Розглядали й іншу альтернативу: взагалі відмовитися від прямих виборів київського мера — ухваливши новий закон про столицю.

Але вирішили поки що не передавати куті меду. Кажуть, сам Президент зробив ставку на Олександра Попова — міністра з питань ЖКГ, колишнього мера міста Комсомольськ на Полтавщині — його несподівано (каже, що навіть для нього самого) призначили першим заступником глави КМДА і віддали в руки всю вертикаль виконавчої влади в Києві. Олександр Попов одразу привів за собою свою команду, посунувши людей Черновецького. «Думаю, для київського мера на Банковій знайшли переконливі аргументи, щоб той довго не спокушав Феміду, а краще сам, добровільнопримусово, відійшов від керма столичної влади. Приміром, зліг на лікарняний», — пише у своєму блозі депутат­«нашоукраїнець» Анатолій Гриценко.

Сам Олександр Попов журналістам повідомив: між ним і мером Леонідом Черновецьким відбулася розмова. «Ми домовилися, що я займаюся виконавчою владою, господарською діяльністю, а він — політикою, — сказав Попов в інтерв’ю УНІАН . — Я не претендую на політику і сподіваюся, що він не претендуватиме на мої повноваження».

Наскільки це легітимно щодо мешканців Києва, які не уповноважували Попова керувати містом і обрали своїм мером (яким би він не був) Черновецького, — питання відкрите. На переконання Анатолія Гриценка, призначаючи нового керівника столиці, Янукович «дещо скоригував» вибір киян». Але, як доводить життя, «регіонали» особливо не переймаються етичнополітичними реверансами — на кону столиця, стратегічно важливий центр, який поки що Партія регіонів не контролює.

Тим часом експерти запевняють: усе зроблено «чисто». «Де­юре все по закону, — коментує для «УМ» ротацію в КМДА політолог Вадим Карасьов. — Тому що формально Черновецький призначив своїм першим заступником Олександра Попова, який тепер фактично керуватиме містом. Зрозуміло, що Черновецький зробив це під тиском. Тому що, можливо, були варіанти, ще гірші для нього. Але юридичних можливостей, щоб оскаржити це призначення, немає — формально всі ознаки правової процедури дотримано. Тому правової колізії нема, є колізія політична». Не бачить у такому призначенні порушення законодавства «з формальної точки зору» і Володимир Фесенко, директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна: «Формально мером лишається обраний на виборах Леонід Черновецький. В адміністрації Президента, в уряді скористалися можливостями подвійного статусу Києва як столиці й тим, що Київ та Севастополь — єдині міста в Україні, які мають специфічну структуру управління».

Затятий опонент Леоніда Черновецького, лідер однойменного Блоку Віталій Кличко вже зустрічався з Олександром Поповим: надав пропозиції свого Блоку щодо реформування столичного господарства. Віталій Кличко однак сказав у коментарі «УМ»: «Незважаючи на призначення Олександра Попова першим заступником голови КМДА, за ситуацію в місті, перш за все, відповідає нинішній мер. І всі розмови про те, що Попов і Черновецький «домовилися» про розмежування повноважень, не мають під собою жодної законодавчої бази. У законі не передбачено такої форми, як «домовленість». Якщо Леонід Черновецький не справляється зі своїми обов’язками, він не повинен ховатися за спинами інших, а йти у відставку».

Водночас Володимир Фесенко зауважує: Партія регіонів ще далеко не все вирішує у столиці навіть своїм кадрово­політичним призначення Попова: «Нова влада лише бере, але ще не взяла контроль над Києвом. Тому що призначення Попова ще не вирішує всіх проблем. Багато важливих рішень ухвалюється не на рівні адміністрації, а в київській раді, а її нова влада не контролює».

Депутат Київради (БЮТ) Олександр Бригінець, у свою чергу, переконаний: від кадрової перестановки особливо ситуація не зміниться: «І донедавна головні функції керівника виконував не Черновецький, а деякі з наближених до нього людей, — запевняє «УМ» Олександр Бригінець. — Грубо кажучи,Черновецьким керувала одна тіньова команда, і ця команда працювала в інтересах одних представників бізнесу. Сьогодні містом керуватиме інша команда — в інтересах інших представників бізнесу».

«Я ніколи не пропонуватиму дурниць»

Політологи переконані: в Партії регіонів розглядають Попова як перспективний проект. «Є мета на майбутнє: Попова на цій посаді хочуть «розкрутити», зробити з нього конкурентноспроможного кандидата від Партії регіонів на посаду київського мера, — стверджує Володимир Фесенко. — Зараз такого кандидата у «регіоналів» немає». Олександр Попов і сам не відкидає, що змагатиметься за посаду мера Києва.

Газета «Сєгодня» зауважує: Партія регіонів уже почала передвиборчу кампанію до районних рад у Києві — по всій столиці вже відкрито партійні штаби, а кампанією керує особисто Микола Азаров. Перед ПР ставиться мета: набрати в кожному районі не менше 25 відсотків, як було на президентських виборах. А на Олександра Попова покладено завдання зробити за два місяці «ривок у столиці, щоб показати, на що здатні «регіонали». І такий темп наказано тримати аж до 2012 року.

І Олександру Попову доведеться активно попрацювати, аби довести киянам, що він вартий очолити місто. Зробити це буде непросто: у столичному бюджеті зяє величезна дірка, житлово­комунальне господарство на межі колапсу. Але сам Попов називає себе «господарником» і божиться: «Я ніколи не пропонуватиму дурниць».

Планів у новоспеченого столичного чиновника — хоч греблю гати. Почати обіцяє з реформи житлово­комунальної галузі. Уникнути підвищення тарифів, щоправда, не вийде: уже з 1 липня вони зростуть на 12—15 відсотків. Але новий керманич обіцяє: той, хто платитиме справно за «комуналку», отримає 10відсоткову знижку (цю практику він уже застосовував на посаді мера Комсомольська). Розвиватиме Попов і спілки співвласників багатоквартирних будинків — аналоги ЖЕКів. Ще в задумах — запровадити в Києві систему лікарняних кас, розвивати сімейну медицину й відкрити так звані «вікна» — такі собі приймальні, де можна за спрощеною схемою отримати довідку, дозвіл тощо. Ще в одному з інтерв’ю Олександр Попов обіцяв, що у столиці вже цього року здадуть три станції метро на Теремки, швидкісний трамвай, закінчать транспортні розв’язки (зокрема, на Московській площі) і належно підготуються до Євро­2012. Не забуває Олександр Попов і дуже популярну для політиків мантру про те, що «потрібно повернути Києву землю і власність, які було віддано з порушеннями», розпочати боротьбу з корупцією і збільшити кількість робочих місць.

І треба визнати, що в разі ефективного управління містом шанси Попова перемогти на виборах експерти оцінюють досить високо. «Терпіти те, що команда Черновецького творила у Києві, далі вже було неможливо. І на його фоні будьхто інший спрацює краще, це вже точно, — каже Анатолій Гриценко. — Попов отримав шанс проявити себе у столиці, він не новачок, тричі обирався мером міста (...) двічі був міністром ЖКГ, працював у профільному Комітеті Ради, отже, проблеми місцевої влади розуміє і на загальнодержавному рівні. Об’єктивні передумови для успіху Попова очевидні. Думаю, не забаряться і суб’єктивні — особлива увага до Києва і фінансова підтримка з боку уряду».

Водночас депутат Київради Олександр Бригінець припускає: якщо Попову не вдасться стабілізувати ситуацію в Києві, це ще більше знизить і без того погані рейтинги Партії регіонів у столиці. «Але якщо він виявиться хорошим адміністратором, це вплине лише на його особистий рейтинг і не буде працювати на підвищення рейтингу «регіоналів», — прогнозує депутат.

Вибори на замовлення

Часу, аби сформувати серед киян імідж господарника, в Олександра Попова вистачає — до наступних виборів ще два роки. Шансів провести їх 31 жовтня, як по всій Україні, немає — стверджує Володимир Фесенко. На це є рішення Конституційного Суду, яке дуже влаштовує Партію регіонів.

У БЮТ, лідерка якого могла б претендувати на посаду мера, звісно, не погоджуються з таким станом речей — фракція Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді, як запевняє нардеп Микола Томенко, має намір наполягати на проведені 31 жовтня виборів мера Києва. Підтримує проведення виборів і Блок Кличка.

Вадим Карасьов, у свою чергу, певен: Партія регіонів не зациклюється, не «заморочується» на виборах: «Бо вони не роблять ставку на виборчу процедуру взагалі. Вони можуть переносити вибори, призначати їх тоді, коли їм це зручно. Вони не переоцінюють роль виборів. «Регіонали» фактично почали завойовувати столицю через адміністративний ресурс нової влади — із виборами чи без них».

 

РОТАЦІЯ

Усе вирішують кадри!

Перші кадрові зміни у столичній владі вже відбулися: як повідомляла «УМ», Анатолія Голубченка переведено на посаду заступника голови Київської держадміністрації. Із посад заступників голови КМДА звільнено Дениса Басса, Валерія Миронова, Віталія Журавського (він, зрештою без посади не лишився — Журавського призначено радником Президента України).

Припинено повноваження тимчасово виконуючих обов’язки заступників голови КМДА Алли Шлапак та Ігоря Добруцького. Натомість заступниками голови КМДА призначено Руслана Крамаренка, Олександра Мазурчака, які до цього часу обіймали посади заступників міністра з питань ЖКГ. Також на посаду заступників голови КМДА призначено Леоніда Новохатька, який працював першим заступником голови Держагентства «Укрінформ», Олександра Мещерякова, який керував будівельною галуззю в Мін­оборони України, та Олександра Пузанова, котрий керував юридичною фірмою.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>