Європеїзація Європейської

Кільце посеред столичної Європейської площі, яке гнітить перехожих засохлою травою і рекламними щитами, планують до кінця року прикрасити по–європейськи. Київрада замовила в директора французького ливарного дому «Вальзуані», президента Фонду Гала і Далі, відомого скульптора Леонарда Бенатова пару позолочених танцюристів, вилитих ливарем за мотивами відомої українсько–французької авангардистки Олександри Екстер. З української сторони проектом опікується заступник голови Київської міськдержадміністрації, голова правління громадської організації «Асоціація флористів та садових центрів України» Ігор Добруцький. Він сподівався, що скульптури заввишки 8 м за мотивами Екстер постануть на Європейській площі вже до Дня Незалежності. Та Бенатов не звик працювати швидкими темпами, адже це — не робота на один день. Тож авангардних танцюристів, швидше за все, встановлять на початку наступного року.

Леонардо Бенатов двічі мав можливість оглянути Європейську площу. Вперше власник ливарні «Вальзуані» приїхав у Київ на Великий антикварний салон–2009, куди привіз 20 світових шедеврів скульптурного мистецтва із колекції заводу — Родена, Помпона, Дега, Гогена, Матіса, Далі, Армані, Задкіна, Модільяні, Ренуара. Саме тоді серед скульптур класиків Бенатов презентував дві власні роботи за мотивами Екстер. До цього їх ніхто ніколи не бачив. Паризький експерт із творчості Екстер Жан Шовлен передав заводу «Вальзуані» права на ескізи костюмів вакханки, які художниця створила 1916 року для драми російського режисера Олександра Таїрова «Фаміра Кифаред». Леонардо Бенатов, узявши за основу пап’є–маше Екстер, створив дві невеличкі за розміром скульптури. На антикварному салоні й виникла ідея повернути Екстер до Києва.

Передова авангардистка народилася у польському місті Бялосток 1882 року. У світі її називають російсько–французькою художницею, хоча чотирирічною дівчинкою Олександра з батьками переїхала до Києва. Саме тут вона створила перші свої картини, виконані у стилі кубізму і футуризму, була співзасновником мистецького об’єднання «Кільце», організовувала студії народної вишивки та орнаменту, сприяла відродженню народних промислів на Київщині. З Києва Екстер співпрацювала з Московським ательє мод. 1930 року емігрувала до Франції, звідки назад не повернулася. Сьогодні за роботи Екстер на аукціонах платять по кілька мільйонів доларів.

Наталя Заболотна, директор «Мистецького арсеналу», засновник Великого антикварного салону, яка привезла у Київ Леонардо Бенатова і першою побачила скульптури за мотивами Екстер, каже, що давно пора Європейську площу заселити авангардом. «Туди не поставиш скіфську бабу. Авангардні речі пасують до Українського дому, вони будуть прикрашати центральну частину Києва. Якщо це Європейська площа, можна поставити різні скульптури українських авторів, які напряму асоціюються з Європою. У побудові ландшафтної експозиції має бути якась логіка. Скульптури можна встановлювати у формі годинника», — пропонує Заболотна. Що з цього вийде і чи європеїзує Екстер Європейську площу? Відповіді на це запитання залишилося чекати недовго.