Прошу слова (поки ще можливо). Я, як законослухняний громадянин, мав би поважати посаду Президента держави й особу, яка цю посаду обіймає. Але важко втриматися на такій позиції, коли ця особа ігнорує щонайменше половину населення держави, яку вона очолює...
Я можу помилятися щодо вигідності чи коректності харківських економічно–політичних угод, хоч є логічні запитання... Чому така важлива не лише для України, а й усієї Європи угода підписана не у столиці Києві, а в так званій «першій столиці», яка була насправді столицею сепаратного утворення, звідки розпочалася окупація і знищення УНР? Чи не символічне це нагадування про наміри «україно»–російських угод?
Цей сумнів посилюється фактом «ратифікації», яка більше нагадувала «підпал рейхстагу», і не тільки з огляду на окупацію президії та трибуни Верховної Ради, не тільки з огляду на димову завісу і кровопролитну бійку, а головно на той бліцкриг, яким «більшовики» проїхалися по Конституції, регламенту, висновках профільних комітетів, аргументах опонентів, волі щонайменше половини виборців, зрештою обов’язках Президента держави як гаранта миру в суспільстві, незалежності, суверенітету і цілісності держави.
Але я не можу помилятися у свідченнях очевидців і жертв Голодомору. Якщо, як ви, пане Президенте, на телеканали всього світу казали, Голодомор був не геноцидом, а стихійним лихом, то в історії ми читали б, які надзвичайні зусилля вжила супердержава для подолання народного лиха. Але ж факти свідчать про протилежне. Ви можете мати приватну думку, мовляв, дослідники та письменники нафантазували, але не можна нафантазувати власну смерть... Мій покійний дядько розповідав, як селом їхали підводи зі штабелями мерців... Мій батько був активістом колективізації, а мама була опухлою від голоду (?), з немовлям на руках (це був я, п’яти місяців від народження). Ми, що виросли голодними чи народжені голодними матерями, уражені тавром голоду, що вплинуло на генокод, дали потомство, передавши у спадок наслідки голодомору, і «процес пішов». Мають рацію вчені, які кажуть, що ми є нація постгеноцидна, і, як така, маємо право на спеціальні програми відродження. Якщо ж ви, пане Янукович, не маєте милосердного співчуття до нації, то ви — не мій президент, ви — не наш президент.
Ваша програма «Україна для людей» некоректна, бо ж мігранти — теж люди, але українці сотні років боролися за незалежну Україну, перш за все, для себе, а вже потім «для того парня».
Якщо ж ви, пане Президенте, не визнаєте права українців на свою державу, то ви є президент не України, а якоїсь закулісної квазідержави, що прикривається нашою назвою і нашими символами.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
