В очікуванні спеки

12.06.2010

Зазвичай через найбільший у Європі магістральний Північно–Кримський канал, довжиною понад 400 кілометрів, вода приходить на сонячний півострів у травні, задовольняючи всі його потреби на 80%. Цього ж разу головну насосну станцію каналу в Джанкойському районі запустили (вже в 47–ме!) ще в першій половині квітня. Спонукав до цього невтішний прогноз на нинішнє літо. Адже, за даними метеорологів воно очікується найспекотнішим за останні 130 років.

 

Ціновий експеримент

На форсуванні подій наполягли аграрії найризикованішої для землеробства степової зони і півострова. Адже через цьогорічну весняну і торішню осінню засухи, як повідали «УМ» в управлінні рослинництва міністерства АПК Криму, загинули в цих регіонах посіви озимих і ярових колоскових на площі понад 14 тисяч гектарів. Подальше зневоднення у період активної вегетації загрожувало вже й овочевим і багаторічним культурам. Тож тепер їх інтенсивно рятує Дніпро, щосекунди спрямовуючи у розвідні канали й трубопроводи зрошувальної мережі близько 140 кубометрів води. Хоча міг би давати майже втричі більше. Проте до цього не готові самі аграрії — через плачевний стан їхніх внутрішньогосподарських мереж і дощової техніки, пояснив «УМ» заступник голови Держкомітету України з водного господарства Олександр Романов.

Уперше у вітчизняній практиці водне відомство цьогоріч вирішило «вдарити» по зрівнялівці у зрошенні ціновим експериментом. «Ми хочемо, щоб високорентабельні галузі сплачували більше, ніж, приміром, кормове рослинництво, садівництво і виноградарство, пріоритетне для Криму, — каже пан Олександр. — Для цього навесні провели інвентаризацію посівних площ». Тож тарифи встановлені такі: 3 копійки за кубометр води, що подається на рисові чеки і присадибні ділянки площею до 12 соток, 4 копійки — для садівників і виноградарів, а найбільше — 7,5 копійки — за полив культур зернової групи.

«Вода нас з’їсть»

Нічого не відає про вищезгадані новації керівник одного з найбільших у Криму сільськогосподарських виробничих кооперативів «Грузія» Валерій Хаситошвілі. По суті, без дніпровської води («без неї степовий Крим улітку — це напівпустеля») не можуть обійтися більшість із тринадцяти тисяч гектарів господарства. «Сьогодні ціна води, — бідкається Валерій Іванович, — практично зрівнялася з ціною за електрику, тобто за останні п’ять років зросла у рази. На нарадах нам весь час обіцяли, що будуть державні дотації на воду. Але ось уже два місяці минуло — і повний мовчок. Якщо ціна на пшеницю й у 2010 році збережеться на рівні 70—90 копійок (мається на увазі за один кілограм. — Авт.), то втрачається будь–який резон нею займатись. Вода нас з’їсть».

Та все ж в очікуванні нечуваної спеки «Грузія» вже встигла шість разів своїми дощовими установками полити всі 200 гектарів овочевих плантацій і один раз — ранніх зернових. До речі, спекотна погода прискорила дозрівання останніх, відтак жнива у Криму ось–ось розпочнуться.