Морська безодня із секретом

Україна — унікальна морська держава, яка має неймовірні можливості для розвитку підводного туризму. «Але цивілізованої форми дайвінгу, як у Єгипті, Кіпрі, Туреччині, в Україні, на жаль, немає», — констатує Сергій Воронов, директор Департаменту підводної спадщини Інститут археології НАН України.

Тим часом у Єгипті дайвери пірнають, аби побачити риб та коралові рифи, в Україні ж — заради затонулих кораблів. І подивитися є на що. За словами Сергія Воронова, в Україні на науковий облік узято 2087 об’єктів підводної спадщини держави — вони зосереджені в Чорному та Азовському морях, у Дніпрі та Дунаї. А Керченська протока взагалі вважається «кладовищем кораблів».

Знахідки підводних археологів вражають: 11 років тому експедиція підняла залишки військово вітрильно–веслувального судна типу «дубель–шлюпка» часів першої Російсько–турецької війни, шість років тому підняли плавзасіб XVIII століття типу «бригантина», ще пізніше — архео­логи вперше здійснили підняття із річки затонулого під час Великої Вітчизняної війни танка виробництва США «Шерман»–«М–4». На рахунку фахівців: техніка XIX і XX століття, літак–штурмовик «Іл–2», збитий у 1944 році. Із затонулого в 1917 році есмінця «Лейтенант Зацарений» біля острова Зміїний піднято бібліотеку капітана та комплекс корабельного шпиталю. А у прибережній смузі Одеси виявлено кістки великих ссавців, датовані 7–8 мільйонами років. Загалом у процесі досліджень 2006—2008 років, проведених завглибшки від 100 до 2190 метрів, знайшли 531 не відомий науці об’єкт. Під час попереднього обстеження 17 з них виявилися унікальними пам’ятками середньовіччя.

Зараз підводні археологи використовують спеціальну пошукову техніку. А минулого року здійснено випробування першого українського телекерованого підводного апарата «Софокл–1». «Україна стала в один ряд із країнами високих технологій у галузі підводної робото–техніки, — розповідає Сергій Воронов. — Саме в результаті цих експедицій виявлено «Фороський Візантійський корабель» і «Гринівську бригантину». На 2010—2011 роки заплановано розробку та запровадження підводного робота «Архімед», який зможе проводити не лише розвідувальні роботи, а й підводні розкопки, до того ж, на більш значних глибинах». А через тиждень, 19 червня, планується взагалі сенсаційна експедиція: із затонулого візантійського корабля, який зберігся на 70 відсотків, підводні археологи підійматимуть знайдену скриню. Паралельно ведуть розкопки поблизу Одеси невідомо коли збитого німецького військового транспортного літака, який віз офіцерів високого звання з якимись таємничими документами. «У липні плануємо пошук легендарного судна «Арменія» — українського Титаніка, на якому загинуло у 1941 році внаслідок атаки німецького літака–торпедоносця близько 7 тисяч людей», — каже пан Сергій.

Єдине засмучує: на дослідження та охорону знайдених підводних скарбів у держави немає коштів і бажання. Тим часом у підводному царстві часто полюють дайвери, які грабують унікальні затонулі кораблі, залишки античних міст. «В Україні немає законодавства, яке б регулювало процеси, пов’язані з пірнанням під воду на затонулі об’єкти, — каже Сергій Воронов. — Не врегульовані відносини між офіційною наукою, яка займається затонулими об’єктами, пам’ятками історії, і підводними туристами, які називаються дайверами. Саме дайвери — серед головних порушників охоронного законодавства України».

Любителів же підводного туризму в Україні небагато: у нас працює 5—7 дайвцентрів, де проводять навчання для отримання сертифіката пірнальника. Активних драйверів в Україні — близько сотні.