Зараз модно обзивати Президента України Віктора Ющенка зневажливими, а то й лайливими словами. Таке мовиться про людину, яка доклала і докладає колосальних (інколи надлюдських!) зусиль, щоб підняти українців з колін, розкрити їм очі на те, хто вони і хто їхній ворог. Зроблене Віктором Ющенком для України співмірне хіба що з тим, що зробили для України геніальний Іван Мазепа або не менш славетний Степан Бандера.
Ющенківське слово дійшло до мільйонів українців, послабило, а інколи й унеможливило національну деградацію. Зважене, продумане, позбавлене популістського фіглярства, воно представило планеті незнаний багатьом край, який називають у географії Україною, а автохтонів— українцями.
Віктор Ющенко — натхненник і один з організаторів Помаранчевої революції. В її горнилі загартувався як ідеолог нації. Противники української держави забили тривогу: на їхніх очах дозріває вождь нації. Роблять усе, аби знищити його фізично. Коли це не вдається, намагаються знищити його як політика.
Логіка подій навколо України сьогодні така, що без центру кристалізації нації ми можемо згаяти багато часу. Таким центром має стати керманич нації. Досвід засвідчив, що навіть в останньому періоді української історії (а це 15—20 років) ми не використали казкового шансу: стати дійсно незалежною державою української нації, а не провінцією Росії. Чому так сталося? Ми не мали провідника. Зараз ми його маємо. Це Віктор Ющенко. Ми мусимо, повинні сприяти всіма доступними засобами і методами реалізації покликання Віктора Ющенка. Тільки за цієї умови ми можемо ствердно відповісти на гамлетівське «бути чи не бути»: українській нації бути.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
