(Василя ГРИБА.)
Чи не найважливіші на сьогодні будівельні об'єкти столиці — майбутній Подільсько-Воскресенський міст та залiзничну станцiю «Караваєвi Дачi» — відвідав учора міський голова Олександр Омельченко. Вже до вересня цього року Київська міська держадміністрація планує побудувати три прольоти мостового переходу. Зараз на Трухановому острові триває будівництво опор моста. За словами Олександра Олександровича, міст удасться завершити за 4 роки. Як уже повідомляла «УМ», Подільсько-Воскресенський комбінований міст, спільний для руху автотранспорту і потягів метрополітену, має з'єднати район північного лівобережжя з центральною правобережною зоною Києва — це зніме серйозну транспортну проблему столиці. Згідно з проектом, мостовий перехід матиме два яруси — зверху пролягатиме автомагістраль із 6 смугами, а знизу розташується лінія метро. Семикілометровий міст починатиметься з перетину вулиць Стальського та Райдужної, проходитиме через Русанівські сади, Труханів острів, Рибальський півострів і закінчиться на вулиці Межигірській у районі станції метро «Тараса Шевченка». Цей міст стане частиною нової Подільсько-Воскресенської лінії метро, яка на першому етапі матиме 5 станцій: «Подільська», «Суднобудівна», «Труханів острів», «Русанівка» та «Братиславська».
Наразі ж розробники ламають голови над конфігурацією мосту. За словами головного архітектора проекту Вадима Жежеріна, найбільш оптимальний — арочний варіант. «Він є найоригінальнішим і гарно впишеться у міський краєвид, однак остаточне рішення поки що не прийнято», — сказав Вадим Борисович.
Тим часом міськадміністрація має намір оголосити тендер на придбання металоконструкцій для моста. За словами Олександра Омельченка, зараз найбільш вигідні умови пропонує Воронезький завод металоконструкцій. «Однак ми сподіваємося, — сказав міський голова, — що у проекті візьмуть участь i вітчизняні виробники».
Ще одна проблема — із власниками земельних ділянок, які має «зачепити» майбутній міст, — за словами Олександра Омельченка, має вирішитися «цивілізованим шляхом». «У травні я планую зустрітися з власниками землі в районі Русанівських садів, щоб погодити умови перенесення дачних ділянок, — сказав голова КМДА, — інтереси усіх приватних власників ми врахуємо — інакше не буде».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
