Архітектор слова

02.06.2010

Смерть Андрія Вознесенського була очікуваною — цього року він переніс другий інсульт, котрий сильно підірвав його здоров’я — але від цього не менш приголомшливою. Адже разом із Вознесенським на той світ пішла ціла епоха радянських менестрелів — шістдесятників. Звісно, тиск влади на Вознесенського не можна назвати репресіями, проте існує переказ, що свого часу виганяв поета з Радянського Союзу Микита Хрущов. Проте Вознесенському пощастило отримати підтримку Джона Кеннеді й перед ним відкрилися двері у світ: він вільно міг відвідувати країни «загниваючого капіталізму» і представляти там свою творчість. За своє життя він перетинався й підтримував стосунки з такими митцями, як Артур Міллер, Жан–Поль Сартр, Мартін Гайдеггер, Пабло Пікассо.

Але центральною постаттю, відправною точкою в житті Вознесенського став Борис Пастернак. 14–річним хлопчиськом Андрій надіслав відомому письменнику свої вірші. Пастернак запросив його у гості. Так почалося сходження Вознесенського–поета. Проте освіту він отримав у Московському архітектурному інституті (до слова, Вознесенський — архітектор монумента «Дружба навіки» на честь приєднання Грузії до Росії, скульптор — Зураб Церетелі).

Андрій Вознесенський був усебічно обдарованою особистістю. Крім поетичної діяльності (його відомі збірки — «Парабола», «Мозаика», «Антимиры», «Ахиллесово сердце», «Соблазн», до слова, декламування Вознесенським «Параболической баллады» можна почути у фільмі «Москва сльозам не вірить»), на початку 80–х він почав писати прозу. На його вірші Олексій Рибніков створив рок–оперу «Юнона і Авось», Марк Захаров поставив її у «Ленкомі», а Родіон Щедрін створив музичний твір «Поеторія». Він також був автором популярних пісень: найвідоміша «Миллион алых роз» у виконані Алли Пугачової — про любов Піросмані до актриси. Ще Вознесенський експериментував із художніми формами — створював так звані «відеоми», в яких вірші поєднував із малюнком чи фотографією.

Радянська держава відзначила поета нагородами. У 1978 році він став лауреатом Державної премії СРСР, у 1983–му отримав орден Трудового Червоного Прапора. А вже путінська Росія відзначила поета орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів. Вознесенький також лауреат кількох американських премій.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>