На захист грізного Maksikа

Учора посольство Туреччини в Києві пікетували представники Інтернет–партії України та Українського руху проти нелегальної імміграції (УРПНІ). Вони вимагали звільнення харків’янина Максима Ястремського, якого турецька влада засудила до 30 років ув’язнення за хакерство. Українця кинули за ґрати ще два роки тому. А 29 квітня цього року Міністерство юстиції направило в Анталію запит із проханням екстрадиції Максима на Батьківщину. Утім 4 травня з Туреччини надійшла офіційна відмова.

Під гаслами «Ні турецькому полону!» і «Свободу Ястремському!» пікетники закликали негайно надати Максимові медичну допомогу і розпочати процес екстрадиції його в Україну на підставі Конвенції 1983 року про передачу засуджених осіб. Однак Турецьке посольство прохання навіть не розглянуло, одразу ж повернувши його назад.

Грізний нік Maksik у комп’ютерному світі знають, мабуть, усі. Світові ЗМІ назвали Максима Ястремського одним із найгеніальніших кібершахраїв і кардерів в історії людства. 26 липня 2007 року його затримали на дискотеці курортного містечка Кемер у Туреччині за звинуваченням у крадіжці 11 мільйонів доларів шляхом незаконних операцій із продажу даних із викрадених кредитних карток громадян тринадцяти країн світу, в основному американців. Українцю навіть закидали зв’язок із терористичною організацією «Аль–Каїда». Врешті–решт 25–річного харків’янина засудили до 30 років тюрми і зобов’язали виплатити штраф у розмірі 25 тисяч доларів. При обшуку правоохоронці нібито вилучили в Макса фальшиві паспорти на його ім’я та ім’я його друга — ізраїльтянина Максима Турчака. А також ноутбук з інформацією про 5 тисяч кредитних карток громадян США та країн ЄС.

За словами керівника УРПНІ Ярослава Дунаєва, Максим поїхав до Туреччини разом із дівчиною у передвесільну подорож. Разом із ними поїхав і Максим Турчак, якого першим і затримали за підозрою в хакерстві. Однак швидко відпустили — після того, як за нього заступився посол Ізраїлю, пригрозивши антисемітським скандалом. Тоді турецькі власті взялися за Ястремського. «Вони підкинули йому ноутбук із компрометуючою інформацією на івриті. Зрозуміло, що наш Максим вперше бачив ці дані, адже знає комп’ютер на рівні звичайного користувача», — переконував «УМ» Ярослав Дунаєв. — Окрім того, в Туреччині на той час не було законодавчої бази, яка б регламентувала покарання за такі злочини».

Зрештою Ястремському приписали злам дванадцяти банків Туреччини і присудили по 2,5 року ув’язнення за кожен із них. Загалом — 30. Батько Максима, Олег Ястремський, у коментарі «УМ» нарікав, що українська влада, на відміну від ізраїльської, абсолютно безвідповідально ставиться до захисту своїх громадян. «Посол нашої держави в Туреччині категорично відмовився допомагати нам. Тож матері доводиться практично жити в Туреччині. А мені — щоразу літати до сина, що дуже важко матеріально. Пускають до нього все рідше. Окрім того, відмовляються надавати медичну допомогу, хоча в Максима патологія серця».

У вітчизняному МЗС прокоментувати «УМ» ситуацію з ув’язненням Ястремського відмовилися.

Ірена ТИМОТІЄВИЧ