У Києві відкрили пам'ятник режисерові Олександру Довженку
Цей пам'ятник у Києві міг стояти уже 16 років тому - але тоді у тих, хто ухвалює рішення, переважила думка, що "недостойний". >>
Почну з кінця. До самого завершення презентації очікувала на виступи фахівців із відповідних академічних структур, як–от Інститут історії України, Інститут археографії, Інститут держави і права, Інститут літератури, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. Але так і не дочекалася, хоча достойників, звісно, запросили на цю урочисту подію до Національної парламентської бібліотеки. Однак вони зігнорували зібрання. Ось і подумалося: випадковість це (їхня відсутність) чи — певний симптом, реакція академіків на «табачникізацію» історії України?..
А йдеться про непересічну подію. Щойно у видавництві Соломії Павличко «Основи» вийшов у світ десятитомник «Україна. Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст».
Це — справді унікальний комплект добірки суспільно–політичних документів і художніх творів від доби Києворуської держави до України сучасної. Том перший: суспільно–політична і художня спадщина доби Середньовіччя. Том другий: ренесанс ідеї української державності (ХIV—XVI ст.). Том третій: битва за Козацьку державу (XVI—XVIІ ст.). Окремими книжками представлена й романтика національного відродження (1800—1863 роки), відродження української державності (ХІХ—ХХ ст.) тощо. Кожен том має відповідну назву й містить унікальні свідчення, упорядковані, зокрема, Іваном Дзюбою та іншими сучасниками–інтелектуалами. Широкий загал уперше матиме можливість ознайомитися з рідкісними документами.
Цей десятитомник — чудова нагода осягнути внутрішнім поглядом усю історію України, переосмислити її становлення, етапи боротьби визвольних рухів і за державну незалежність, тяглість національної ідеї навіть у найнесприятливіші часи. Це також нагода ще і ще раз збагнути прикру актуальність давніх наших поразок, що ними обернулися такі очікувані перемоги. У десятитомнику — відповідь, чому ми наступаємо й наступаємо на українські граблі... Саме про це говорили у своїх виступах Дмитро Павличко, який і подав ідею видання, директор видавництва Валентина Кирилова, упорядники Оксана Сліпушко, Володимир Литвинов, Раїса Мовчан, Володимир Сергійчук, Валерій Шевчук. Директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський підкреслив, що така збірка документів якнайвиразніше демонструє певний алгоритм наших національних здобутків і втрат, на які він звернув увагу не як гуманітарій, а як фізик.
Тож «нехай собі як знають — божеволіють, конають» ті, що збираються вкотре переписувати історію України на догоду сусідові, який ніяк не позбудеться комплексу старшобратства. А тим часом добра конкретна справа зроблена, за що — честь і хвала видавництву та упорядникам. Не втратьмо нагоди збагатитися, поки не такий уже й великий наклад — тисяча комплектів — є у видавництві. П’ятсот додаткових спонсори обіцяли розіслати по найбільших бібліотеках України.
Цей пам'ятник у Києві міг стояти уже 16 років тому - але тоді у тих, хто ухвалює рішення, переважила думка, що "недостойний". >>
Пам’ятна плита, присвячена російському поету Олександру Пушкіну та погруддя на честь його музи Анни Керн, що на вулиці Цитаделес, 7 у Ризі, будуть демонтовані. >>
Покази фільму «Росіяни на війні», який відбілює російських окупантів у війні проти України, призупиняє Міжнародний кінофестиваль у Торонто (TIFF). >>
Непоправної, гіркої втрати зазнали вітчизняна журналістика, весь український духовний світ — 5 вересня зупинилося серце відомого майстра слова, талановитого публіциста, нарисовця, заслуженого журналіста України Андрія Васильовича Мельничука. >>
До переліку номінацій додали декоративно-прикладне мистецтво. Раніше визначали лавреатів у літературі, літературознавстві і мистецтвознавстві, публіцистиці і журналістиці, музиці, театрі, кіно та візуальному мистецтві. >>
Київська опера на Подолі не зраджує своєї традиції: попри всі труднощі воєнного часу, її новий, 43-й, сезон відкрито черговою прем’єрою, знаменитою оперою Вольфганга Амадея Моцарта «Весілля Фігаро». >>