Напередодні халепи

15.04.2010

Очікуючи урядовий варіант державного бюджету, експерти не приховують свого скепсису: несистемні дії Кабміну не дозволяють сподіватися, що документ у них вийде збалансованим. І наголошують: на диво українцям однаково сподіватися не варто. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бурковський переконаний: цим бюджетом будуть незадоволені всі — і політичні сили, й бізнес, і прості українці. З очевидних причин: Україна таки мусить ходити з простягнутою рукою по світу. «Якщо раніше ми говорили про потенційну можливість існувати без коштів МВФ, — каже Ігор Бурковський. — То сьогодні, я впевнений, без цех коштів нас очікують надзвичайно складні часи. Адже впродовж короткого часу мобілізувати понад 5 мільярдів доларів на ринку дуже й дуже важко».

Очевидно іменитим економістам й інше: усерйоз слід переглянути витрати та джерела надходжень до бюджету. Адже сьогодні є величезні провали з доходів державної казни. Експерт із питань бюджету Андрій Новак зазначає: «Офіційна статистика за березень показала: митна служба за місяць «недобрала» 2,6 мільярда гривень, а податкова — 2 мільярди гривень». Водночас, мовляв, Кабмін висновків не робить. «Уряд не робить основного кроку: він не оподатковує тих, кого можна оподатковувати, — тих, хто досі працює через офшорні схеми, — зазначає Андрій Новак. — Я так розумію, що і не збирається оподатковувати. Крім того, неодноразові заяви Прем’єра свідчать про його намір відновлювати практику так званих вільних економічних зон, зокрема в Донецькій області. На моє глибоке переконання, вільні економічні зони в Україні не мають нічого спільного з класичними вільними економічними зонами — це не більше, ніж економічні діри, вільні від сплати податків, або зони з дуже пільговими податками. Якщо уряд відновлює цю практику, значить, він не збирається оподатковувати належним чином тих, кого ще можна було б оподаткувати. Це означає, що знову зросте податкове навантаження на малий та середній бізнес. Це вже давно перевірена практика: малий та середній бізнес зараз знову розплачуватимуться за черговий виток кризи».

Не бачать фахівці й великої активності стосовно затягування пасків щодо соціальних благ (принаймні багатотисячні пенсії для чиновників та армію сумнівних пільговиків можна було б «перетрусити»). «Поки що немає політичної готовності сміливо і впевнено сказати, що в такий важкий економічний час треба скорочувати витрати і не можна всі передвиборчі соціальні обіцянки виконати, — зазначає Андрій Новак. — Але уряд не готовий так заявити і так працювати — навпаки він обіцяє, що всі соціальні виплати буде здійснено. А проблема нині є дуже складною: не виключено, що витрати Пенсійного фонду цього року будуть рівними доходам державного бюджету». Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін узагалі стверджує, що Пенсійний фонд — банкрут.

Але експерти переконані: резерви для бюджету є (хоча й визнають, що втримати прогнозований урядом шестивідсотковий дефіцит бюджету буде дуже складно).

Андрій Новак наголошує: головне для державного бюджету — позбутися каменів, які тягнуть державу вниз: «По–перше, вугільна галузь — величезний тягар — на неї йде щороку близько 10 мільярдів гривень із державного бюджету. Друге — «Укравтодор». Якщо ви хочете побачити в Україні нормальні дороги, треба ліквідувати «Укравтодор». На нього щороку 5 мільярдів гривень витрачається. І покажіть мені хоч одну готову трасу. Навіть у контексті «Євро–2012». І для порівняння: на всю авіацію та космічну галузь іде 700 мільйонів гривень, на суднобудування — нуль. Ось куди йдуть гроші бюджету: ми зариваємо в шахти і в асфальт, якого немає».