Минулої п’ятниці на 11 поверсі готелю InterContinental — із шикарною перспективою на Михайлівський собор і Дніпро — відбулася вечірка–презентація проекту кіноальманаху «Закохані в Київ» (оригінальна назва — «Влюбленные в Киев»). «У нас буде 9 талановитих молодих режисерів. Кожен із них зніматиме короткометражний фільм тривалістю 10—12 хвилин», — представив проект Володимир Хорунжий, відомий як продюсер фільму Orangelove. Ідея українського альманаху та сама, що й в іноземних — через призму подій у місті відкрити неповторний образ Києва. Мотив — патріотичний: «Показати, що український кінематограф здатний робити якісне європейське кіно».

На цій виставі з вашої підсвідомості навряд чи випірне думка: «Щось подібне вже десь було...». Бо коли спектакль «відштовхується» не від тексту чи сюжету, а від інтонації та пластики героїв — аналогів справді годі й шукати. Втім є невеличка групка театральних тифозі. Це — завсідники танцювальних перформенсів хореографа Лариси Венедиктової, які таки розпізнають у «Натомість народженій», прем’єрі театру «Вільна сцена», знайомі рухи і штрихи. Зазвичай подібні дійства відбуваються за одним і тим самим сценарієм.