«Потепління» у відносинах Кремля з новою владою в Києві чи не найбільше відчутне у Збройних силах України. Після відновлення російсько–українських морських навчань «Фарватер миру» та спільних парадів з’явилася інформація, що в Україну знову прилетять винищувачі палубної авіації РФ з авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов». Вони тренуватимуться на наземному випробувальному тренувальному комплексі авіації (НВТКА, або «Нитка»), аеродромі біля міста Саки в Криму, який повторює сталеву злітну палубу, трамплін, аерофінішери та електроніку «Адмірала Кузнєцова». Нагадаємо, оскільки авіаносні літаки входять до Північного флоту, а не до Чорноморського флоту РФ, який базується в Севастополі, український уряд у 2008—2009 роках кілька разів забороняв російським винищувачам тренуватися в Україні.

Зростання вартості пального, проти якого обіцяла рішуче діяти нова влада, здається, вдалося приборкати. «На сьогодні я можу констатувати, що ціни не тільки перестали зростати, а й почали знижуватися — від 5 до 17 копійок залежно від торгової марки», — запевнив учора виконувач обов’язків голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко.

3,5 мільярда гривень отримає відомий виробник «Львівський автобусний завод» за автобуси, які виготовить для Києва, Харкова, Львова й Донецька. Це найбільша угода підприємства за останні двадцять років. Відповідний меморандум підписали вчора голова ЛАЗу Ігор Чуркін та віце–прем’єр–міністр Борис Колесников. «Ідеться про те, що завод виробить півтори тисячі автобусів та 500 тролейбусів для міст, які прийматимуть «Євро–2012», — розкрив умови угоди віце–прем’єр.

Із 1 квітня сумським любителям нічного життя буде не до жартів: починаючи з цього дня в обласному центрі з 2–ї до 4–ї ранку вимикатимуть вуличне освітлення. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Сумської міськради. Але дякувати за це сумчани повинні не міській владі, а центральній.

Двадцятеро людей постраждали у дорожньо–транспортній пригоді, яка сталася вчора о пів на сьому ранку у Вінниці, на перехресті вулиць 50–річчя Перемоги та Островського. По першій із них, яка має статус другорядної, рухався рейсовий автобус за маршрутом Вінниця—Сокиринці. Сміттєвоз КамАЗ їхав по головній.

У пунктах реєстрації для проходження Зовнішнього незалежного оцінювання цими днями спостерігається неабияке пожвавлення. Адже термін запису на тестування закінчується сьогодні о 18.00. «Щодня реєструємо по 40—50 осіб, — розповіли «УМ» у столичному пункті реєстрації за адресою: Львівська, 23. — Це десь удвічі більше, ніж раніше. Але довгих черг немає — максимум двоє–троє людей».

Інцидент на території школи на вулиці Зеленій, 22 у Львові трапився вчора близько п’ятої ранку. Зловмисники облили стіни російськомовного навчального закладу жовтими і синіми фарбами. Нічні «художники» перестаралися: внаслідок хуліганських дій було розбито два вікна в учительській кімнаті. Правоохоронці намагаються з’ясувати, чиїх рук це справа. «На місце виїжджала слідчо–оперативна група, ведеться слідство, правоохоронці розпитують шкільного сторожа, який чергував цієї ночі, — розповів «УМ» начальник Центру громадських зв’язків Львівської обласної міліції Денис Харчук. — Розглядають різні версії. Швидше за все, йдеться про банальне хуліганство».

Тонну лососевої ікри вилучили працівники податкової міліції Сумщини, які провели спільну з прикордонниками операцію. Інформацію отримали заздалегідь, тож контрабанду чекали в потрібному місці — поблизу села Рижівка Білопільського району.

Цю «унікальну» й «стратегічну» галузь країни, як записано у постанові Кабміну №1734 від 23.12. 2004 року, сьогодні одноосібно репрезентує лише Феодосійське держпідприємство «Науково–дослідний інститут аеропружних систем», підпорядковане Мінпром­політики України. Заклад, у якому зосереджений замкнутий цикл розробки вітчизняних парашутних систем — від досліджень і випробувань до серійного виробництва, видає «на–гора» також системи пожежогасіння для використання в авіації, повітряні кулі, параплани тощо. Нині в інституті, окрім переліченого, навіть готові запустити в небо сучасний транспортний дирижабль — були б грошовиті інве­стори. Загалом же сьогодні у світі функціонують лише вісім подібних науково–виробничих організацій.