Зі своєю пасією — мешканкою міста Лубни, яка мала дворічну дитину, 24–річний раніше судимий уродженець Володимира–Волинського познайомився через інтернет. У тих–таки Лубнах молодик спробував влаштуватися на роботу, щоб забезпечити родину, та після того, як він украв у колеги мобільний телефон, із хлібопекарні його вигнали. Наступним місцем для добування грошей він обрав ... краєзнавчий музей. Зайшовши туди знічев’я, почав видавати себе за мецената й колекціонера, котрий хоче відремонтувати одну з кімнат музею, щоб розмістити там і свої експонати. З огляду на його молодість усе це виглядало непереконливо... Натомість новоспечений «меценат» познайомився на місцевому ринку зі скупниками старовини, яким він пообіцяв принести справжнісінькі раритети.

Аж сім кредитів (загалом на 25 тис. грн.) дві мешканки Охтирки — 45–річні Тетяна і Валентина отримали лише упродовж трьох місяців. Начебто й небагато, але повертати ці гроші з відсотками й комісійними мали люди, які й не здогадувалися, що вони комусь винні.

Подвійний гріх узяв на душу селянин, який в одній з осель поблизу старовинного Снятина пограбував немічних людей похилого віку — інваліда першої групи, в якого ампутовані руки й ноги, та його дружину, котра розміняла дев’ятий десяток. Мерзотник серед білого дня ввірвався в оселю літнього подружжя і зв’язав обох господарів скотчем.

Серед білого дня в Черкасах у дворі будинку № 241 по центральному бульвару Тараса Шевченка зчинилася стрілянина. «Я тільки налила собі чаю і сіла за стіл на кухні, як через відкриту кватирку почула у дворі страшний гуркіт. Виглянула у вікно, а там наче кіно знімають — біжать люди й стріляють, а хтось тікає на автомобілі. Просто «Чикаго» на бульварі Шевченка», — розповідає «УМ» мешканка цього будинку 54–річна Ольга Степанівна, котра працює на одному з черкаських підприємств.