34 місяці катувань...

04.03.2010

І досі не вщухає у серці біль, коли перегортаємо в пам’яті близько 100 сторінок справи нашого батька Пилипа Цифера, якого двічі судив військовий трибунал Харківського військового округу. Несила переповісти всі сфабриковані звинувачення, якими способами «вибивали» зізнання. Батька, старшого політрука, тобто комуніста, заарештували 23 травня 1938 року і 34 місяці жорстоко морально й фізично знущалися над ним комуністи. В цьому пересвідчилися, читаючи підписи під «документами». Записали дослівно останній із них: «Талон ордера №5, 17 квітня 1941 р., начальнику тюрми №1. З одержанням цього негайно звільніть з–під варти заарештованого Цифера П. І. Капітан ГБ». Перший трибунал засудив батька до 10 років ув’язнення і 5 років позбавлення прав; а після касаційної скарги до Верховного Суду СРСР другий трибунал його виправдав. У 1993 році нам видали довідку, що Цифера П. І. реабілітовано...

До 1938 року батько був капітаном, тюрма «присвоїла» йому звання рядового, і він одразу ж пішов у діючу армію. Пройшов усю війну, мав багато нагород, які жодного разу за п’ять років не вдягав: демобілізувався в чині старшини. Яким він був до війни, до катівні, не знаємо — були малими. А от яким став... Худий, злий і навіть лютий, з понівеченими руками й нігтями, сіре обличчя, тіло в шрамах. П’ять післявоєнних років, які він прожив, померши у 46, він лаявся й страждав, а ми разом із ним, не знаючи батьківського тепла й турботи. А скільки кривди й горя зазнала наша мама.

Та батько є батько. І тільки на старості літ дізналися про його трагедію — людини з поламаною долею, яка зазнала жорстокої несправедливості й не почула слів вибачення...

Скільки вже разів, на яких владних зібраннях і хто тільки не говорив про долю дітей репресованих батьків, про підготовку якихось документів... Благаємо одного — вибачення перед нами за знівечену долю наших батьків, які в молоді роки зазнали поневірянь від комуністичної репресивної системи. Це було б даниною пам’яті про них. А таких дітей в Україні ще багато...

P.S. Під час війни метрика одного з нас загубилася. В новій — прізвище написано з помилкою. Так і живемо — Цифіри—Цифері.

Вілій ЦИФІР, Олег ЦИФЕР,
сини репресованого
Київ, Олександрія
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>